Втеча з Шоушенку: В'язниця штату Огайо

Розбираючи під кінець року старі нотатки й чернетки, я натрапила на брошури з міста, яке ми відвідали ще навесні - Менсфілд, Огайо. Менсфілд в першу чергу відомий завдяки своїй великій в'язниці, заради відвідин якої ми туди і приїхали. Не лякайтеся відразу - в'язниця давно замість своєї основної функції виконує роль музею. Крім того, вона ще і відома на весь світ завдяки фільму "Втеча з Шоушенку". Саме тут відбулося його фільмування.

Різдвяний Нью-Йорк - 2018

Кожного року під час різдвяних свят ми ходимо в наш традиційний тур святково прикрашеним Нью-Йорком. Цей рік не став винятком, хоч тур і був коротшим: ми оминули ялинку біля Рокфеллер-Центру, бо там нічого не міняється, а штовхатись щоб побачити прикраси в десятий раз зовсім не хочеться :) Кажуть, на ялинці біля Рокфеллера зірку нову поставили, але вона так далеко, що як на мене виглядає як стара. Ще одна зміна в турі сталась тому, що цього року Lord & Taylor на п'ятій авеню, вітрини якого завжди були моїми улюбленими, закрився. Та не будемо про сумне.

Сторонній. Стівен Кінг

Радійте всі поціновувачі творчості Кінга та всі, хто дуже засмутився, коли дочитали останню книгу трилогії про Біла Ходжеса - новий роман короля жахів Стівена Кінга "Сторонній", що побачив світ у травні 2018 року вам точно сподобається. 

Лісабон, Португалія. Частина Друга: Азулежу

Незрозумілим словом "Азулежу" називаються португальські кахлі, без яких просто неможливо уявити Лісабон. Вони там всюди. Ними прикрашають будинки ззовні і всередині, церкви, школи, житлові будинки, бари, станції метро і все інше на що їх можна почепити. Різноманітні орнаменти і кольори роблять місто дуже яскравим і абсолютно несхожим на будь-яке інше. Крім того, що азулежу прикрашають будинки, вони ще й служать додатковим шаром ізоляції, що допомагає тримати будинки прохолодними влітку і зберігати тепло взимку.

Акорн-Холл, Моррістаун, Нью-Джерсі

Бувають такі музеї, які працюють за дуже дивним графіком незрозуміло для кого. Вони відчинені лише в кожен третій четвер з другої до третьої дня, якщо не буде дощу і буде повний місяць. Зазвичай це маленькі "сільські" музеї, присвячені історії того чи іншого містечка. Таких музеїв у нас по парі на кожне місто. Вони можуть бути цікавими й не дуже, але якщо вам таки вийде до них потрапити то ваш рівень наполегливості зразу зросте на два рівні, а місцеві історики назавжди запам'ятають ваше ім'я.

Пряникові будиночки - 2018

Двадцять сім років поспіль в ботанічному саду Моррістауна проводиться виставка - конкурс пряникових будиночків. В ньому можуть брати участь усі охочі, основна і єдина умова - власне виготовити пряниковий будиночок.

Різнокольоровий Луненбург

На узбережжі Нової Шотландії знаходиться надзвичайно мальовниче місто Луненбург. Фотографії його яскравих будиночків можна побачити у всіх рекламно-туристичних проспектах цієї канадської провінції. Воно й не дивно, унікальна архітектура, вузенькі вулиці, що майже не змінились за кілька останніх сторіч, мальовнича затока. 

Португальська кухня: риба, картопля, олія і жовтки

Португальська кухня варта окремої розповіді. Навіть якщо проігнорувати все інше, в Португалію можна з'їздити просто щоб поїсти. З одного боку вся їжа в прибережній частині дуже проста і могла б бути дієтичною, аби кожне блюдо не подавалось з відром оливкової олії. Крім того, зазвичай перед основною стравою заведено скуштувати оливок, сиру та хлібу, під час обіду випити вина, а після цього ще й закусити десертом: шоколадним мусом чи смачнющою випічкою. Зважаючи на все перераховане, попри те що у Лісабоні доводиться дуже багато ходити, втратити пару кілограмів під час візиту до цього міста навряд чи вдасться.

Парад до Дня Подяки - 2018 (Macy's Thanksgiving Day Parade - 2018)

Цього року День Подяки в наших краях видався найхолоднішим за всю історію. Зранку за вікном було -7 С і дув вітер, що пронизував до кісток. Попри це, ми вирішили їхати, тим паче що в цьому році нам випав шанс подивитись парад не мерзнучи у величезному натовпі, а з комфортом, через вікно, насолоджуючись теплом, гарячою кавою та свіжою випічкою.

Лісабон, Португалія. Частина Перша: Чвалом по горбах

Про Лісабон неможливо розказати, це одне з тих міст, яке треба відчути, спробувати на смак і побачити на свої очі. Лісабон - це найтепліша столиця Європи, це - місто з якого вирушав у свої походи Васко Да Гама, це місто, що було вщент зруйноване землетрусом у 1775 році. Він вкритий кахлями й графіті, а на вузеньких вуличках розташовані обшарпані будівлі, біля вікон яких на мотузках сушиться білизна, з його барів лунає Фадо і запах смажених сардин, а в кожному ресторані мають свій, найкращий рецепт приготування тріски.

Як збирають журавлину

Осінь, це не лише жовте листя, хелловінські прикраси, запах хризантем, яблука і гарбузи усюди, а і пора збору журавлини. Нью-Джерсі є одним з найбільших виробників журавлини в США, і, деякі ферми на яких вирощують цю ягоду, пропонують тури, на яких можна подивитись на процес збору врожаю. Видовище це цікаве тим, що для того щоб зібрати журавлину неушкодженою і зробити це швидко, поля на яких вона росте заливають водою. Виглядає це дуже гарно.

Цитадель у Халіфаксі, Канада (Halifax Citadel, Halifax, Сanada)

Чесно кажучи, ми не дуже хотіли йти дивитись Цитадель у місті Галіфакс. Ми вже були у кількох фортах, і прийшли до висновку, що вони усі занадто між собою схожі: мури, рови, кілька гармат, місце зберігання пороху, казарми. Але у нас було трохи часу, тому що ми думали що Галіфакс буде дуже цікавим і мало не найголовнішим пунктом призначення нашої подорожі, а виявилось що він такий собі, тож ми вирішили цим скористатись. Не можу сказати, що Галіфакс нам зовсім не сподобався, але той же Сент-Джон, наприклад, вразив набагато більше. Так от, ми вирішили швиденько заскочити до цитаделі і їхати далі, але застрягли там надовго, можливо тому що ми не очікували нічого особливого цитадель нам сподобалась. Знову ж таки, цікаво було подивитися на американську війну за незалежність та канадсько-американські війни з іншого боку.

Квебек з висоти пташиного польоту - Столичний оглядовий майданчик (Observatoire de la Capitale. Quebec, Canada)

В кожному великому місті зазвичай є оглядовий майданчик і ми завжди намагаємось його відвідати. У Квебеку цей майданчик знаходиться на останньому поверсі офісної будівлі Марі Гіар (Édifice Marie-Guyart), яка є найвищою будівлею не лише в місті, а і на всій території Канади, що знаходиться на схід від Монреаля. В будівлі тридцять один поверх, її висота складає сто тридцять два метри. 

Фестиваль повітряних зміїв LBI FLY

Минулої неділі у приморському місті Шіп-Боттом (Ship Bottom) пройшов четвертий міжнародний фестиваль повітряних зміїв LBI FLY. Гігантські надувні повітряні змії, дизайнерські змії (виявляється є і таке) та професійні спортивні змії літали над пляжем і викликали захоплення в усіх. Погода теж захопилась цим видовищем і подарувала нам чудовий літній день. Навіть можна було купатися якщо є охота (бажання) - вода в океані ще не встигла охолонути. 

Щиголь. Донна Тартт

"Щиголь" Донни Тартт остаточно переконав мене в тому, що у мене з тими, хто видає Пулітцерівську премію, дуже різні смаки. Про роман "Щиголь" я чула багато, але перед тим як мені вдалось прочитати його, я ознайомилась з іншою книжкою Тартт - "Таємна історія". Книжка мені не сподобалась, і я довго сумнівалась чи треба давати письменниці другий шанс. Ну що ж - третього шансу точно не буде. "Щиголь" мені теж не сподобався, хоч він і набагато краще "Таємної історії".

Альпаки!

Минулого тижня ферма, на якій вирощують альпак проводила день відкритих дверей. Усі охочі могли прийти подивитись на цих милих тваринок, погодувати їх і навіть погладити. Хто ж у здоровому глузді від такого відмовиться?

Вуличне мистецтво Сент-Джона: мурали, скульптури, інсталяції

Сент-Джон, Нью-Брансвік, цікавий не лише своєю архітектурою й історією, а і тим що на його вулицях багато мистецтва. Тож гуляти тут цікаво і з естетичної точки зору. Цікаві скульптури, портрети, мурали - є на що подивитись. 

Сент-Джон, Нью-Брансвік, Канада (Saint John, NB, Canada)

Сент-Джон, місто, яке знаходиться в канадській провінції Нью-Брансвік, нам дуже сподобалось. Особливо мені. По-перше, люблю я старі індустріальні міста, навіть якщо вони трохи підзакинуті та явно переживають не найкращі часи. По-друге, в Сент-Джоні дуже багато вуличного мистецтва.

Таємнича вежа і секретний сад - Маєток Кроссів, Бернадсвілль, Нью-Джерсі (Cross Estate, Bernardsville, NJ)

Одного вечора нам дуже хотілось подихати свіжим повітрям у якому-небудь парку, вже було пізно, тож парк повинен був бути поруч і відчиненим. А ще хотілось би чогось новенького :) Виявилось, що у Національному Історичному парку Моррістаун поблизу є ще неходжені доріжки, а точніше невеликий ботанічний сад, тож ми майнули туди. Приїхали. Тиша навколо і ліс, в глибину якого веде дуже вузенька доріжка... Ботанічним, чи будь-яким садом це не виглядало. Ми так просто не здаємось тож пішли його шукати, аж тут... поміж високих дерев ми помітили вежу. Справжню середньовічну вежу серед тихого Нью-Джерсійського лісу.

Музей мадам Тюссо, Вашингтон, округ Колумбія. (Madame Tussauds Washington D.C.)

Чесно кажучи, музеї Мадам Тюссо, відомі своїми восковими моделями, мене не дуже цікавлять. В першу чергу тому, що я більшість цих людей просто не знаю, а якщо і знаю то захват їх зображення в мене не викликають. Та квитки в Музей Мадам Тюссо у Вашингтоні мені дістались як бонус до інших квитків, тож я вирішила що треба сходити, не пропадати ж добру.

Торф'яник Ороно. Штат Мен. (Orono Bog Walk, ME)

Штат Мен у мене завжди асоціювався з густими хвойними лісами, піщаним грунтом і прозорими озерами, і аж ніяк не з болотом. Тому коли ми взнали що прямо біля Бангору є дуже гарне болото яким можна походити, ми вирішили що саме там ми проведемо час який залишився до нашого рейсу додому. На жаль, нам довелось у буквальному сенсі слова бігати цим болотом, бо погода стрімко псувалась і врешті-решт, коли ми майже закінчили нашу прогулянку, полив дощ. Добре що літні грози швидко закінчуються, тож ми встигли добігти до інформаційного стенда під яким перечекали зливу. Майже не намокли. 

Сент-Ендрюс, Нью-Брансвік, Канада (St. Andrews, Canada)

Сент-Ендрюс - невеличке туристичне містечко, з якого ми почали нашу подорож двома приморськими провінціями Канади: Нью-Брансвік і Нова Шотландія. Як можна зрозуміти з назв, ці провінції та міста засновувались та заселялись в основному вихідцями з Великої Британії. Розмовляють тут англійською, а архітектура та природа схожі на північний схід США. Сент-Ендрюс так взагалі дуже пов'язаний з Америкою - його заснували лоялісти, які залишились вірними британській короні й не захотіли визнавати незалежність США. Вони перебрались до Канади забравши з собою все що могли, навіть будинки. І це не жарт, деякі з історичних будинків були перевезені сюди на баржах з міста Кастайн, в якому ми були кілька років тому.

Маяк Марблхед. Марблхед, Огайо (Marblehead Lighthouse State Park. Marblehead, OH)

Мальовничий маяк Марблхед (Marblehead Lighthouse) є найстарішим маяком на Великих Озерах, який все ще продовжує функціонувати. Його відкрили у 1822 році, щоб він вказував напрямок "озероплавцям" біля скелястого берега Огайо.

Казковий Старий Квебек, Канада

Старий Квебек - частинка Європи у Північній Америці. Він виглядає як декорації до якого-небудь історичного чи фентезі-фільму. Старий Квебек оточений мурами, які є єдиними фортифікаційними мурами на континенті, в його центрі стоїть справжній казковий замок, який насправді є всього на всього готелем "Шато-Фронтенак", а поруч з замком - цитадель, яка надзвичайно збереглась.

З моменту як ми закохались. Денніс Ліхейн (Since We Fell. Dennis Lehane)

"З моменту як ми закохались" Денніса Ліхейна, на мою думку, його найгірший роман. З усіх що я читала так точно. Точніше якщо перетерпіти перші 40% книжки, то потім навіть нічого, але вже пізно. Перше, друге і третє враження уже склалось.

Водоспади Каскаділла. Штат Нью-Йорк (Cascadilla Falls, NY)

Навколо Пальчикових озер(Finger Lakes), які самі по собі дуже гарні й варті обов'язкового візиту є кілька парків, в які треба завітати всім, кому подобаються скелі та водоспади. Один з цих парків - парк Уоткінс Глен є дуже популярним, там завжди купа туристів, інший - дуже схожий на нього - майже порожній. Називається цей менш розкручений парк Каскаділла, в ньому знаходиться однойменна ущелина та водоспад.

Пут-ін-Бей: курортна перлина Огайо (Put-in-Bay, Ohio)

Якби мене привезли в Пут-ін-Бей з зав'язаними очима, я б ніколи не повірила б, що це місто розташоване в Огайо. Цей штат взагалі в мене не асоціюється з курортними містечками біля води, хоча й повинен, бо весь північний кордон Огайо - це озеро Ері, яке посідає дванадцяту сходинку у списку найбільших озер світу.

Тринадцять причин чому. Джей Ашер (Thirteen Reasons Why by Jay Asher)

Тринадцять причин чому (англ. Thirteen Reasons Why) — підлітковий роман американського письменника Джея Ашера, присвячений темі підліткового самогубства. Книга стала дуже популярною, минулого року Netflix навіть зняв однойменний серіал на її основі.

Старий Монреаль. Канада

Старий Монреаль, історична частина міста, хоч і дуже гарний, але після Квебеку не вражає. Ну або ми просто вже були втомлені й додому хотіли, коли приїхали туди.
У 18-му сторіччі Монреаль був типовою французькою колонією, що весь час оборонялась від британців, природних катаклізмів та інших напастей. Щоб уберегти себе від усього цього хоч якось навколо міста побудували оборонні укріплення, простіше кажучи стіну. Стіна, вирішила деякі проблеми, але створила нову - велике скупчення дерев'яних будівель, в кожній з яких був камін. Тож горіли ці будинки гарно - швидко, яскраво, великими групами й часто. Проблема набула такого масштабу що у 1721 році указом французького короля будівництво з дерева було заборонено, тож почали будувати з каменю. Варто зауважити, що король був далеко, а купа дерева близько, тож цей указ частенько ігнорувався.

День у Клівленді, Огайо: мурали, ринки, найбільша в світі печатка і один з найбідніших районів Америки

Якось так сталось, що у Клівленді ми бували лише взимку, тому в мене це місце асоціювалось завжди з двома речами - холодом і чудовим музеєм рок-н-ролу. Нарешті цього року ми завітали до Клівленда коли там було тепло не те слово. Спека стояла неймовірна! Тому наша прогулянка містом була досить швидкою (часу в нас теж як завжди було небагато), але дуже змістовною.

Першому гравцеві приготуватися. Ернест Клайн. (Ready Player One. Ernest Cline)

"Першому гравцеві приготуватися" - одна з найбільш захоплюючих книг, які я прочитала цього року. Жаль, що однойменний фільм навіть близько не передав ні атмосфери, ні інтриги, ні історії. Здавалось би, книжка просто створена для екранізації, бери й прямо як написано -знімай...Ні все поміняли. В гіршу сторону звісно. Фільм розчарував абсолютно, книжка ж просто супер.

Маєток Стен Хьювет. Акрон, Огайо (Stan Hywet Hall & Gardens. Akron, Ohio)

Маєток Стен Хьювет - найгарніше що є в колись квітучому, а тепер трохи занедбаному місті Акрон, у штаті Огайо. Маєток колись належав власнику і засновнику компанії "Goodyear" шинному магнату Франку Сайберлінгу (Frank Seiberling). "Goodyear" виробляла і виробляє шини та інші гумові вироби. Я правда про їх шини кажу, що вони так називаються, бо вони служать лише один рік, але можливо мені просто не пощастило :)

Аллея Девіда Грола, Уоренн. Огайо - історія про те, як мистецтво і небайдужий поліцейський змінили місто (David Grohl Alley. Warren, OH)

Місто Уоренн в штаті Огайо відоме двома речами - тим, що тут народився колишній барабанщик гурту "Nirvana" і засновник "Foo Fighters" Дейв Грол (David Grohl) та своїми найбільшими в світі барабанними паличками... які з'їли терміти. Ну не зовсім з'їли, так лише тільки понадкушували, але факт залишається фактом - палички забрали на реставрацію. Ми про це не знали (і добре) тому все одно заїхали.

Монреаль: незвичайне метро і сучасне мистецтво.

Монреаль - це найбільше місто провінції Квебек і четверте за розмірами франкомовне місто світу. Монреаль знаходиться ближче до англомовних канадських територій, тож тут можна комфортно себе почувати й без французької.
Ми приїхали до міста вже після того, як відвідали Квебек і це, мабуть, було помилкою, Треба було навпаки спочатку Монреаль, а потім Квебек, просто після Квебеку Монреаль не вражає зовсім, але про все по черзі.

Погодна столиця світу - Панксатоні, Пенсильванія (Punxsutawney, Pennsylvania)

Панксатоні - невелике місто посеред штату Пенсильванія знайоме більшості з двох причин, перша саме тут живе бабак Філ, який кожного року передбачає як скоро настане весна, а по друге - тут відбуваються події фільму "День Бабака". Знімали його, до речі, не тут, а у місті Вудсток, в штаті Іллінойс.

Александр Гамільтон. Рон Чернов (Alexander Hamilton by Ron Chernow)

Я зазвичай дуже рідко читаю біографії, історичні та документальні книги, але від біографії Александра Гамільтона написаної Роном Чернов всі були у такому захваті, що і я вирішила собі почитати. Книжка набула піку своєї популярності після виходу мюзиклу "Александр Гамільтон", я півроку чекала своєї черги в бібліотеці, щоб її почитати.

Капітолій штату Нью-Йорк. Олбані. Нью-Йорк (New York State Capitol. Albany. NY)

Капітолій Штату Нью-Йорк не схожий на інші Капітолії, в ньому немає традиційного купола, колон і так далі, найбільше він схожий на якийсь французький замок.
До того як побудували цей Капітолій уряд штату Нью-Йорк знаходився в будівлі міської адміністрації, яка знаходиться прямо напроти. Наприкінці дев'ятнадцятого сторіччя будівля не могла більше вміщати всю адміністрацію штату і міста тож було вирішено будувати новий більший і гарніший Капітолій.

Індустріальна Троя, штат Нью-Йорк (Troy, NY)

Троя, це не та Троя про яку всі подумали, а досить велике місто розташоване на березі річки Гудзон у штаті Нью-Йорк. Троя - це батьківщина того самого Дядька Сема, місто де розташований найстаріший інженерний університет країни, та місто яке всі зазвичай проїжджають без зупинок по дорозі у Вермонт. Так робили завжди й ми, а тут ми їздили у поїздку у справах і у нас була година часу перед зустріччю, тож ми заскочили до цього міста і не пожалкували.

Музей Військово-морської Академії США в Анаполісі, штат Меріленд (The U.S. Naval Academy Museum. Annapolis, MD)

Коли я писала пару тижнів тому про Музей Цивілізації та моделі кораблів які ми побачили в ньому, я згадала про інший музей - музей Військово-морської Академії США в Анаполісі, штат Меріленд. Цей музей нам дуже сподобався, але написати про нього чогось ніяк не доходили руки. Музей дуже цікавий, безкоштовний і має просто неймовірну колекцію моделей кораблів.

Музей цивілізації. Квебек. Канада (Museum of Civilization. Quebec City, Quebec, Canada)

Музей цивілізації - незвичайний історичний музей розташований у місті Квебек. З одного боку тут усе як в усіх інших пристойних історичних музеях: старий побитий посуд, зброя, історії про визначних канадців та відомі битви, а з іншого тут і виставка про роботу мозку і розвиток психології з психіатрією, і оптичні ілюзії, і виставка про котиків з собачками.

Велика Магія. Елізабет Гілберт. (Big Magic. Elizabeth Gilbert)

"Велика Магія" - одна з найкращих мотиваційних книжок, які я читала. Її написала автор роману "Їж, молись, кохай" Елізабет Гілберт. "Їж, молись, кохай" мені не сподобалась, я, здається, навіть дочитати її не змогла, а от "Магія" так зачарувала. Можливо просто мені сказали правильні слова у правильний момент.
Книжка це інструкція, як жити креативно. В основному, я думаю, вона написана для представників творчих професій, а також для тих, хто займається творчістю для душі: малює, пише в блог, пише книжки, танцює чи катається на ковзанах. І хоча книжка про творчість, вона взагалі не про творчість. Вона про те, що якщо ти щось хочеш робити, і тобі це приносить задоволення це треба робити.
Книга складається з шести частин: Відвага, Натхнення, Дозвіл, Наполегливість, Віра і Божественність. В кожній з частин йдеться про ту чи іншу проблему, з якою стикаються в житті творчі люди й взагалі будь-хто, хто хоч раз у житті починав робити щось нове, чи то писати картину, чи то розбивати нову клумбу з квітами.

Dia:Beacon. Бікон.Нью-Йорк (Dia: Beacon, Beacon, NY)

У 1974 році Філліпа Де Меніл(Philippa de Menil), колекціонер предметів мистецтва та спадкоємиця нафтового магната, її чоловік відомий арт-дилер Хайнер Фрідріх (Heiner Friedrich) та спеціаліст з історії мистецтв Хелен Вінклер (Helen Winkler) вирішили заснувати благодійну організацію яка б допомагала художникам, скульпторам та іншим творчим людям. Вирізняло саме цю організацію поміж інших те, що вони вирішили допомогти митцям які творили щось, що за своєю природою чи розмірами не могло розміщатись в традиційних галереях чи отримувати гранти.

Роги. Джо Хілл. (Horns. Joe Hill)

Джо Хілл можливо ніколи не стане ні такими відомим як його батько Стівен Кінг, і, скоріше за все, ніколи не буде писати на такому ж рівні (цікаво йому Стівен Кінг допомагає чи ні).
Попри це книжки Хілла хоч і не шедеври, але якісні, достатньо лякають, мають сюжет і цікавих героїв. Тверда четвірка, як казали у школі.

Історичний Парк Смітсвілль, Нью-Джерсі (Historic Smithville Park. Mt Holly, NJ)

"Сміт" дуже популярне прізвище і багато Смітів засновували численні містечка в усіх регіонах США скромно називаючи їх на свою честь. В Нью-Джерсі міст з назвою Смітсвілль(Smithville) аж два, обидва вони історичні. Одне називається Історичний Смітсвілль(Towne of Historic Smithville) - більш популярне, з магазинами й купою розваг знаходиться біля Атлантік-Сіті. Інше, менш відоме, знаходиться ближче до Філадельфії й, щоб відрізнятись, називається Історичний Парк Смітсвілль(Historic Smithville Park). Воно відоме своїми розвалинами велосипедної фабрики American Star та купою старих будинків.

Гребля у місті Кротон-на-Гудзоні, Нью-Йорк (New Croton Dam, Croton-On-Hudson, NY)

Гребля у місті Кротон-на-Гудзоні є частиною системи водопостачання Нью-Йорку. Вона була побудована у 1906 році й з тієї пори виконує не лише свою пряму функцію, а і приваблює туристів своєю красою, водоспадом-водозливом та гарненьким парком у її підніжжя.

Сад Мрій (The Dream Garden) - одна з найбільших у світі мозаїк зі скла. Філадельфія. Пенсильванія

У 1891 році в Філадельфії було засновано видавниче агентство Куртіс (Curtis Publishing Company), яке стало одним з найвпливовіших і найбагатших агентств в США на початку 20 сторіччя. У 1910 році Куртіс вирішили відкрити новий головний офіс компанії й підійшли до цього з розмахом.

Бібліотеки Єльського університету. Нью-Хейвен, Коннектикут. (Yale University. New Haven. CT)

Єльський університет - один з найпрестижніших університетів США. Він входить до Ліги Плюща - асоціації восьми найстаріших університетів США. Вважається(і не безпідставно), що освіта в цих університетах набагато краща за освіту, яку можна отримати в будь-якому іншому навчальному закладі, не тільки в Америці, а й у світі.

Кехоз, Нью-Йорк (Cohoes, NY)

В це місто нас доля занесла абсолютно випадково. Не планували взагалі. Та потрапивши туди довго курсували вулицями, настільки воно нам сподобалось. Кехоз, Нью-Йорк наче зійшло зі сторінок підручника з історії, частини в якій йдеться про індустріальну революцію: червона цегла, фабрики, особняки в центрі міста. Кехоз зараз переживає не найкращі часи, і це видно, тож все це трохи занедбане, закинуте і дуже прикольне

Музей Нафти Пенн Бред.Пенсильванія (Penn Brad Oil Museum, PA)

Коли мова йде про нафтовидобування в США, зазвичай уявляють собі Техас, Каліфорнію чи Мексиканську затоку, а не Пенсильванію, та саме цей штат є місцем де все почалось.
Ще до того як нафту почали використовувати як пальне, індіанці робили з неї засоби від комах, мазі та використовували її у релігійних обрядах. Калюжку нафти в ті часи можна було знайти просто гуляючи пенсильванським лісом. Поступово нафту почали використовувати замість китового жиру у лампах. Саме тоді інвестори й вчені почали експериментувати з нею та розглядати можливості використання нафти в інших індустріях та для отримання енергії.

Таємна історія. Донна Тартт

«Таємна історія» Донни Тартт, яка у 2014 отримала Пулітцерівську премію з літератури, була першою опублікованою книгою її авторства. Престижну премію письменниця отримала за іншу книжку, "Щиголь" написану десять років потому. Я дуже хотіла її почати, але після "Таємна історія" навіть не знаю.
Сказати, що «Таємна історія» найгірше що я читала в житті не можна. По-перше, я таки змогла її дочитати, по-друге, місцями навіть було цікаво, але загального захвату я розділити з людьми не можу взагалі.