"Велика Магія" - одна з найкращих мотиваційних книжок, які я читала. Її написала автор роману "Їж, молись, кохай" Елізабет Гілберт. "Їж, молись, кохай" мені не сподобалась, я, здається, навіть дочитати її не змогла, а от "Магія" так зачарувала. Можливо просто мені сказали правильні слова у правильний момент.
Книжка це інструкція, як жити креативно. В основному, я думаю, вона написана для представників творчих професій, а також для тих, хто займається творчістю для душі: малює, пише в блог, пише книжки, танцює чи катається на ковзанах. І хоча книжка про творчість, вона взагалі не про творчість. Вона про те, що якщо ти щось хочеш робити, і тобі це приносить задоволення це треба робити.
Книга складається з шести частин: Відвага, Натхнення, Дозвіл, Наполегливість, Віра і Божественність. В кожній з частин йдеться про ту чи іншу проблему, з якою стикаються в житті творчі люди й взагалі будь-хто, хто хоч раз у житті починав робити щось нове, чи то писати картину, чи то розбивати нову клумбу з квітами.
Перше що треба всім, це відвага. Відвага почати щось нове, що може бути обсміяним і непотрібним, або просто не на часі. Відвага написати книжку, зліпити чашку, чи вийшовши на пенсію нарешті зважитись піти й зайнятись танцями. Не для когось, для себе.
У другій частині йдеться про натхнення. Автор вірить, що ідеї матеріальні, і кожна ідея стукається до усіх людей, яких зустрічає на шляху. Трошки містична ідея, але в автора є підтвердження. Вірити цьому чи ні - діло кожного, але ідеї що прийшли до вас у голову з'явились там не просто так. Якщо ви їх привітаєте і будете з ними працювати - вони обов'язково виростуть у щось більше і цікаве, якщо ж ні - підуть шукати нову людину, яка може буде уважнішою.
Третя частина книги називається "Дозвіл". Як часто ми не дозволяємо собі чимось займатись, бо "що подумають люди", бо вважаємо себе неталановитими, такими що не мають достатньо знать та вмінь. Письменниця у цьому розділі дає усім дозвіл на творчість. Вона відома й авторитетна, тому її дозволом можуть скористатись усі, навіть якщо книжку не читали. Гілберт навіть обіцяла тим хто аж занадто переживає видати його у письмовій формі.
Наполегливість. У цій частині письменниця сказала фразу, яку я часто тепер сама собі повторюю "Зроблено, краще ніж добре". Ні це не значить, що треба робити неякісні продукти, це значить лише що немає нічого ідеального і не варто намагатись цього досягти. Навіть у найгеніальнішій книзі буде одна невдала сцена чи діалог, наймайстерніший танцюрист не завжди ідеально виконує всі елементи й, хоч досконалості треба прагнути, краще надрукувати хорошу книгу, яка принесе радість багатьом людям, чим так і недописати геніальний роман, який роками лежатиме у столі й так ніколи й не побачить світ. Краще станцювати з помилками, ніж практикуватись до старості й так і не вийти на сцену прагнувши бездоганності.... Треба шукати баланс і іноді йти на компроміси.
Остання книжка присвячена "божественній" частині творчості. Часто люди так обожнюють свою творчість, підносять її на такий п'єдестал, що вже не спроможні насолоджуватись процесом. І, хоча мистецтво і є дивом і найбільшою магією, до нього треба ставитись спокійно, врешті-решт ніхто не помер від недостачі віршів в організмі. Тож творіть і насолоджуйтесь тим що робите, що б то не було.
Знову ж таки, хоч книжка в основному про письменників, я вважаю що принципи можна застосувати у будь-якому ділі, яке вимагає мозкових зусиль.
Оцінка 9 з 10.
Немає коментарів:
Дописати коментар