Якось так сталось, що у Клівленді ми бували лише взимку, тому в мене це місце асоціювалось завжди з двома речами - холодом і чудовим музеєм рок-н-ролу. Нарешті цього року ми завітали до Клівленда коли там було тепло не те слово. Спека стояла неймовірна! Тому наша прогулянка містом була досить швидкою (часу в нас теж як завжди було небагато), але дуже змістовною.
Почалась наша екскурсія з незапланованої подорожі у гетто, страшне і закинуте передмістя Клівленду - Східний Клівленд(East Cleveland). Точніше візит туди ми планували, ми їхали подивитись на дуже мальовничу закинуту обсерваторію. Ми не планували того, що вона знаходиться в такому жахливому місці.
Фотографували ми не виходячи з машини й намагались якомога швидше закінчити візит до цього "приємного" району. Якби він ще хоч безлюдний був то було б нормально, а так там ще і люди ходили. Якщо вірити статистиці - Східний Клівленд посідає четверту сходинку у списку найбідніших міст Америки.
Місто виникло завдяки індустріальній революції й почало занепадати ще у 50 ті роки 20-го сторіччя, коли фабрики та заводи почали потихеньку покидати країну. З роками ставало ще гірше і зараз там залишились тільки ті, кому абсолютно немає куди податись.
Так от, повертаючись до обсерваторії. Вона була подарована компанією, яка виробляла телескопи, школі прикладної науки Кейса (Case School of Applied Science) у 1919 році. Тоді ще небо над Клівлендом було темним, не було такого світлового забруднення, тож у телескоп було видно зорі. Обсерваторія збільшувалась, покращувалась, як і місто навколо.
В 1950-х початок занепаду Східного Клівленду збігся з часом, коли місто своїми вогнями засліпило усі небесні тіла. Телескоп перенесли в Аризону. До 1970-х років у будівлі обсерваторії все ще проводились дослідження, а в 1982 році їх закрили й закинули. У 2005 році обсерваторію купив якийсь бізнесмен, він планував перетворити її на шикарний маєток, але в 2007 році його посадили за шахрайство... тож плани не були втілені у життя. Швидко, не виходячи з машини, ми подивились на обсерваторію і під гнітючим враженням покинули гетто і поїхали до Клівленда.
Клівленд ми почали оглядати з Західного Ринку (West Side Market). Виглядає він дуже схоже на наш український ринок. Ряди з овочами та фруктами навіть пахли так само :) Ми купили там смачної кави й зупинились біля вітрини з тістечками обговорюючи яке саме взяти й скільки - два чи одне? Дискусія, мабуть, була занадто довгою, бо аж продавчиня не витримала і сказала нам що звісно треба брати два. Чистою українською мовою :) Взагалі, у цій частині Огайо, чомусь дуже багато українців, ми навіть радіо знайшли на якому транслювали українську музику.
Підкріпившись ми ще побродили рядами, подивились на будівлю та що і де продають. Фундамент будівлі Західного Ринку було закладено у далекому 1910 році. З тієї пори Ринок залишається місцем де збираються поспілкуватись, запастись їжею та смаколиками. Навкруги Ринку - багато ресторанів, пивоварня, різноманітні майстерні, так що є і чим зайнятись і де поїсти й де попити.
Прогулявшись ми вирушили до центру міста, дорогою помилувавшись дуже гарними стінописами.
Наступним пунктом нашої туристичної програми була Аркада Клівленд - перший в Америці критий торговий центр. За легендою, не підтвердженою документами, ідея побудувати Аркаду прийшла в голову меру міста, який дуже не любив ходити на шопінг взимку, коли в Клівленді дуже холодно.
Аркада швидко стала популярною серед місцевих жителів і туристів. Її називають Клівлендським Кришталевим палацом. Відкрили її у 1890 році, а архітекторами та дизайнерами були Джон Ейзенманн(John M. Eisenmann) і Джордж Сміт (George H. Smith).
Натхнення вони черпали з дизайну міланської Галереї Віктора Еммануїла II. Зараз тут в Аркаді розташовані не лише магазини, верхні три поверхи Аркади займає готель Hyatt, тут часто проводяться весілля та інші заходи.
Аркада в Клівленді не одна, є кілька інших, менших і не таких разючих.
Інше дуже відоме місце Клівленду - найбільша в світі печатка, на якій написано FREE. Її автори скульптори Клаес Олденбург(Claes Oldenburg) і Кусжі ван Брюгген(Coosje van Bruggen). Слово Free (вільний) було обрано тому, що навпроти офіса компанії Sohio, замовника печатки, раніше був розташований меморіал воїнам Громадянської війни, які боролись за свободу і проти рабства.
Саме це слово призвело до того, що керівництво компанії British Petroleum (BP), яка щойно купила Sohio, вирішило що це якесь знущання, що це так Sohio кажуть BP що вони в них свободу відібрали. BP відмовилась від скульптури і вона пролежала на складі в Індіані аж шість років, до 1991-го. Врешті-решт скульптуру забрало собі місто Клівленд і поставило його у парку Віллард (Willard Park). Скульптура дуже сподобалась людям, навіть в найспекотніші і найхолодніші дні біля неї весь час хтось є.
В музей рок-н-ролу ми в цей раз не ходили, а замість того пішли гуляти набережною і милуватись величезним озером Ері. І озеро і набережна дуже гарні, але було дуже-дуже спекотно. Тож погулявши ми відправились далі, обравши довшу і повільнішу, але гарнішу дорогу, але про це наступного разу :)
Ще більше фотографій, цікавих фактів, муралів, скульптур і так далі можна знайти в моєму інстаграмі
@uienifer
Немає коментарів:
Дописати коментар