Минулого тижня ферма, на якій вирощують альпак проводила день відкритих дверей. Усі охочі могли прийти подивитись на цих милих тваринок, погодувати їх і навіть погладити. Хто ж у здоровому глузді від такого відмовиться?
Альпаки - близькі родичі верблюдів, які водяться в Чилі, Болівії та Перу. Вони звикли до життя в горах, зазвичай вони випасаються на високогір'ї в Андах де коливання температур можуть досягати п'ятдесяти градусів Цельсія за добу. Вони звикли до холодів від яких їх захищає довга і шовковиста шерсть. Як зауважив хазяїн (чи робітник) ферми, головна проблема вирощування альпак у Нью-Джерсі - це зробити так щоб тваринкам не було жарко. Їх сарайчики навіть обладнані кондиціонерами.
Шерсть альпак є тим заради чого їх вирощують. Вона дуже довга (до 38 сантиметрів), густа і шовковиста. До того ж міцніша за овечу, гіпоалергенна і дуже приємна на дотик.
Живуть альпаки до 20 років. Цікаво що альпаки вибирають собі в загоні одне місце, де всі разом ходять в туалет, тож загінчики дуже чисті. Альпаки набагато менші лам, тож їх зазвичай не використовують як тяглову силу. Виглядають вони дуже дивно і дуже прикольно. Особливо зараз, коли вони підстрижені. Такі у них усіх зачіски модні.
Попри те що виглядають альпаки, як щось таке що хочеться обнімати й гладити, вони не надто це люблять. Вони терпіти не можуть коли чіпають їх голову. Альпакам потрібні друзі, вони живуть стадами які складаються мінімум з трьох тварин. Як і їх родичі верблюди, альпаки плюються. В людей рідко, в одне одного - часто. Особливо вагітні самки це полюбляють. Тож зважаючи на це все альпаки не дуже підходять у якості домашніх тварин.
Самки в нас не плювались, а от самець на ім'я Ріно, кричав, плювався і намагався вкусити всіх хто підійшов занадто близько. Можливо в нього поганий день був.
На відміну від Ріно, нам навпаки усе дуже сподобалось і день вийшов чудовим.
Немає коментарів:
Дописати коментар