Бувають такі музеї, які працюють за дуже дивним графіком незрозуміло для кого. Вони відчинені лише в кожен третій четвер з другої до третьої дня, якщо не буде дощу і буде повний місяць. Зазвичай це маленькі "сільські" музеї, присвячені історії того чи іншого містечка. Таких музеїв у нас по парі на кожне місто. Вони можуть бути цікавими й не дуже, але якщо вам таки вийде до них потрапити то ваш рівень наполегливості зразу зросте на два рівні, а місцеві історики назавжди запам'ятають ваше ім'я.
Крім того, що часи роботи музею незручні, так туди ще важко потрапити в прямому сенсі цього слова. Коли я під'їхала до нього мене зустріли зачинені двері. Правда, на дверях висіла інструкція як користуватись дзвоником якому майже сто років і пропозиція власне дзвонити, бо вони таки відчинені. Я подзвонила кілька разів, але двері мені так і не відкрили. Вже думала плюнути і піти, коли мені на допомогу прийшов якийсь чоловік, який чи добре знав працівників музею, чи й сам був ним. Йому таки вдалось примусити їх відчинити двері.
Мені дуже здивувались, але намагались цього не показувати. Ще більше здивувались, коли я радісно погодилась на запропонований з ввічливості тур. Мій гід не був найкращим гідом у світі, але старався. Не впевнена правда, що він до цього проводив багато турів у своєму житті.
В Акорн-Холлі зараз проходить виставка історичного одягу різних декад, так що у багатьох кімнатах стояли гарно одягнені манекени.
Акорн-Холл було побудовано у 1853 році. Спочатку він був простим двоповерховим фермерським будинком у якому жила сім'я Шемерхорн(Schermerhorn). Після смерті голови сімейства Містера Шемерхорна будинок було продано Агустусу Крейну(Augustus Crane) у 1860 році. Простенький будинок не подобався "міським" Крейнам(вони переїхали з Нью-Йорку), тому Акорн-Холл перебудували та розширили, перетворивши з фермерського котеджу в модну віллу в Італійському стилі.
Крейни жили в будинку аж до 1971 року, коли Мері Крейн передала його у власність міста. Будинок, меблювання та декор добре збереглись, тож історики визнали його історичною пам'яткою і перетворили на музей.
Будинок безперечно гарненький, але особливо мене не вразив. В середині цікаво, але нічого такого що я б не бачила в інших місцях. Як для маленького музею досить непогано, але занадто багато зусиль треба докласти щоб туди потрапити :)
Немає коментарів:
Дописати коментар