Панксатоні - невелике місто посеред штату Пенсильванія знайоме більшості з двох причин, перша саме тут живе бабак Філ, який кожного року передбачає як скоро настане весна, а по друге - тут відбуваються події фільму "День Бабака". Знімали його, до речі, не тут, а у місті Вудсток, в штаті Іллінойс.
День Бабака святкують кожного року 2-го лютого. За повір'ям якщо в цей день бабак побачить свою тінь, то зима буде продовжуватись ще 6 тижнів, якщо ж ні - весна вже на порозі. Зазвичай бабак правий лише у 39%, так що вірити йому не варто :)
Друге лютого у старих європейських календарях було посередині між рівноденням та сонцестоянням, і за давніми традиціями в цей день язичники святкували наближення весни. Християни цю традицію адаптували і стали святкувати День Очищення Благословенної Діви.
Німці, які інші народи намагались передбачити погоду спостерігаючи за природою, тож пробудження звірів, що на зиму впадали у сплячку було сигналом того, що зима скоро закінчиться. Німецькі мігранти привезли традицію з собою до Америки та адаптували її до місцевих реалій, обравши пробудження бабака як знак закінчення зими.
День Бабака почали святкували у Панксатонскій Ложі Оленів(Punxsutawney Elks Lodge). Вони організовували щорічні полювання на бабаків і відбувалось це наприкінці літа. Потім у цій ложі було засновано Клуб Бабака, але знову ж таки, члени клубу були мисливцями, а не метеорологами. Страви з бабака були регулярним пунктом меню у Ложі. Крім того місцеві жителі без усілякого пафосу кожного року просили бабака передбачити погоду, але це не було великою подією аж до початку двадцятого сторіччя.
У 1902 році у газеті Pittsburgh Gazette з'явилася ілюстрація яка зображала жителів Панксатоні й бабака, та зазначала що ця тваринка є "погодним провидцем". В 1903-му бабак знову з'явився на обкладинці тієї газети з підписом "День Бабака в Кун Холлов: чи побачить бабак свою тінь?". Місцева газета "Punxsutawney Spirit" підхопила ідею і пожартувала що Бабак передбачив жахливу погоду для Піттсбурга.
Газети шуткували і дразнили одна одну протягом наступних кількох років і скромний бабак ставав все більш популярним. Панксатоні жартома почали називати "погодною столицею світу", а святкування 2-го лютого все більш традиційними й масштабними.
В 1993 році вийшов фільм "День бабака" з Біллом Мюрреєм у головній ролі, що зробило Панксатоні і бабака на ім'я Філл відомими далеко за межами країни. Як я вже зазначила, фільм знімали не тут, а в зовсім іншому штаті. Також у фільмі святкування Дня Бабака проходить прямо в центрі міста в парку, насправді ж це відбувається в місці яке називається
Гобблерс Ноб (Gobbler's Knob) - невеличкому парку поряд з містом. Саме там стоїть сцена котру нам показували у фільмі і котру кожного року показують у новинах.
Нам вдалось побачити й бабака Філа, але краще б ми його не бачили, його було дуже жаль. В парку в той день проходив концерт, він лежав у пластиковій "банці" поруч з гучною музикою, йому було дуже жарко, і виглядав він дуже нещасним. Вже кілька років організація з захисту тварин вимагає припинити знущатись з Філа, але поки що безрезультатно. Організатори заходу могли б трохи далі від музики розмістити бабака, там місця достатньо, поставили б вказівники й хто хотів би сходив до нього.
Після Гобблес Нобу ми поїхали погуляти містом, яке явно знало кращі часи. Цікаве ім'я "Панскатоні" дали місту індіанці Делавари, яке перекладається з їх мови як "місто москітів".
Москітів ми там не бачили, а от велику кількість фігурок бабака і живих бабаків - так. В центрі міста є погодний центр де живе ще один "Філ", але в нього умови життя набагато кращі. Він собі активно жував яблучко був жирненьким і виглядав здоровим і досить задоволеним.
В цілому місто нам сподобалось, цікаві будинки, скульптури, статуї. Спеціально я б у нього їхати не стала, але по дорозі кудись заскочити можна.
Немає коментарів:
Дописати коментар