Стівен Кінг - 11.22.63

Цікавіше подорожей в просторі можуть бути лише подорожі в часі, особливо, коли про них розповідає майстер слова і король жахів Стівен Кінг. Кілька днів назад закінчила читати-слухати один з його останніх творів - 11.22.63. “Читати-слухати”, тому що я слухаю аудіо-книжки під час дороги на роботу, час спливає непомітно, і навіть якщо я застряю десь у трафіку, то я цьому тільки радію :)

Повернемось до книжки, 11.22.63 -  дата вбивства Джона Кеннеді. Він був застрелений у Далласі людиною на імя Лі Харві Освальд. Ніхто і досі не знає, чи був він виконавцем чийогось наказу, чи одинаком вбивцею, який хотів змінити світ. Дуже багато теорій, дуже багато здогадок і лише головний герой книги Джейк Єпін може взнати правду. Він і його приятель Ал знаходять тунель який з'єднує наш час і 1958 рік.
Кожен раз, коли хтось заходить у тунель він потрапляє у одне й те ж саме місце, в один і той же день. В минулому можна пробути тиждень, а можна рік, і все одно повернутись в наш час рівно через дві хвилини. Всі зміни, які стались у майбутньому завдяки втручанню в минуле, відміняються  з кожною новою подорожжю.
Головна мета подорожі Джейка в минуле - врятувати Джона Кеннеді, але минуле не хоче, щоб його змінювали і дуже пручається, тому зробити якісь значні зміни дуже нелегко. А тут ще й кохання трапилось:)
Книжка дуже цікава і захоплююча, хоча трохи неоднорідна. Перша третина - страшний сон, який повторюється знову і знову, друга - історія кохання, третя - знову страшний сон. Найцікавіше те, що в основному читач знає, що буде далі, точно знає, бо деякі історії були розказані двічі, а то і тричі, але все одно не можеш відірватись і напружено слідкуєш за подіями.
Ця книжка одна з найкращих книжок Кінга, на мою особисту думку. Довгий час, я думала, що нічого краще ніж “Темна башта” і “Воно” він вже не напише, він написав, спочатку  “Під куполом”, роман який  я вважаю найстрашнішим твором Кінга, а потім - 11.22.63.