Чорнильне серце, Корнелія Функе

"Чорнильне серце" Корнелії Функе перша книжка з "чорнильної" трилогії. Ця книга в першу чергу про книги, саме вони там головні герої, а всі інші - лише слова.
"Чорнильне серце" - це казка, про дівчинку Меггі і її батька Мо, який володіє чарівним даром. Коли Мо читає вголос, персонажі книжок оживають і переносяться у наш світ. "Але є одне але" - живі люди з нашого світу потрапляють у книжку. Так Мо колись "вичитав" у наш світ злодіїв Капрікорна і Басту та факіра Порохові Пальці.  В той же самий час він "вчитав" у книжку свою дружину. Назва цієї книги була "Чорнильне серце".

З того моменту минуло дев'ять років, дев'ять років, протягом яких Мо намагався знайти спосіб перенести свою дружину назад, у наш світ, і протягом яких він переховувався від Капрікорна і Басти. Одного вечора до Мо завітав Порохові Пальці і тут то все і закрутилось:)
Розповідь іде повільно, спочатку її хочеться прискорити, але потім звикаєш і розумієш, що це таки казка, а не бойовик, і дуже добре написана казка. Хочеться смакувати кожне слово, перебирати речення і слухати-слухати слухати... Але подій там дуже багато і сюжет динамічний.
Я б поставила б книжці 9 з 10, аби не кінець.
Увага, далі спойлер.
Мо і Меггі дуже переживали за всіх "вичитаних" і "вчитаних" людей і магічних істот, крім одної людини, автора "Чорнильного серця" - Феноліо. Він допомігав їм як міг, і без нього б нічого не вишло, він піклувався про Меггі, а вони його просто покинули, ну "вчитався" то й вчитався. Склалося враження, що їм геть усе одно, що викликало до них відразу. Навіть за олов'яного солдатика вони переживали більше. Дуже неприємно.
Кінець спойлера
Я так розумію, що автор відразу знала, що буде писати продовження, і можливо саме у продовженні ми знову побачимо Феноліо, але мені щось не дуже хочеться тепер навіть читати ще дві книги.
Тому 7 з 10, за розчарування у головних героях.