Cніданок для чемпіонів. Курт Воннегут

"Сніданок для чемпіонів" - сьомий роман Курта Воннегута був опублікований у 1973 році. Дія роману відбувається у провінційному вигаданому місті Мідленд-Сіті, Індіана. Це книга про двох "одиноких, худих, відносно старих білих чоловіки, які живуть на планеті, що дуже швидко помирає". Один з цих чоловіків, Двейн Хувер, успішний бізнесмен, якого люблять всі навкруги, інший, Кілгор Траут - письменник, що пише наукову фантастику, яку публікують тільки у порножурналах.

Траут прямує до Мідленд-Сіті щоб взяти участь у мистецькому фестивалі, поки Двейн Хувер, якому належить половина цього міста, потихеньку сходить з глузду. Історія перескакує від одного героя до іншого, періодично розбавляючись історіями другорядних героїв, та фантастичними розповідями, які "написав" Кілгор Траут, тому розслабляти мозок під час читання не виходить - треба увесь час слідкувати за різноманітними сюжетними лініями. Взагалі книжки Воннегута не для того щоб розслабитись, хоч вони часто і смішні, їх треба уважно читати бо кожне друге речення - то шедевр.

За допомогою чорного, жорсткого гумору і сарказму письменник демонструє нам, що дуже нелегко помітити, як хтось сходить з глузду, бо ми живемо у ненормальному світі. Суїцид, право вибору, психічні хвороби, соціальна та економічна жорстокість - всіх цих непростих питань торкнувся в "Сніданку" Воннегут. Показати несмішне смішним - найбільший його талант.

Дуже жорстоко, але чесно письменник описує американську історію, та уклад життя, з художнім перебільшенням, але все одно. Так, наприклад, Воннегут зауважує, що люди "роблять все від них залежне щоб жити як у вигаданих історіях. Американці тому так часто і стріляють одне в одного - бо це дуже зручна кінцівка оповідання чи книги". Вислови письменника про расизм, бідність, екологію, та свободу настільки жорсткі, що я не знаю як на нього в суд ніхто не подав.

Якщо "Колиска для кішки" просто саркастична, то "Сніданок для чемпіонів" - це гумор чорніше якого, я ще не бачила, він на межі знущання, та сама книга дуже жорстока за своєю суттю. Хоча і не жорстокіша ніж світ, який нас оточує.

Ну і наостанок кілька фраз:

"Я не можу перестати думати про те, що можливо Бог помістив мене на Землю, просто щоб з'ясувати скільки людина може витримати й не зламатись"

"Здається, що зараз є один єдиний вид роботи яку може знайти американець - це зчинити самогубство в той чи інший спосіб"

“Fucking - це те, як робляться діти”