Хакери, як самі себе називали засновники цього руху, вважали що вся інформація повинна бути доступною усім і усюди, тож самі того не очікуючи вони розпочали революцію у світі інформаційних технологій.
Книга є своєрідним посібником з історії комп'ютерних технологій, але за шістнадцять років що минули з моменту її публікації, вона вже сама стала історією. Технології, про які автор каже як щось нове, вже давним давно застаріли, компанії, які тоді тільки народжувались, вже або зникли з лиця землі, або є зараз потужними і прибутковими монстрами.. Читати це все цікаво, але десь на 70% книжку можна сміливо закривати і відкладати в бік, бо вона чогось стає нестерпно нудною :)
У далекому 1991 році фінський студент Лінус Торвальдс придбав собі персональний комп'ютер і вирішив, що він буде писати "ядро" для операційної системи. Не довго думаючи він назвав свою програмку Linux. Вже через кілька місяців до Лінуса почали приєднуватись однодумці й зацікавлені, а через кілька років їх було вже тисячі, а "відкрите програмне забезпечення" стало чимось більшим ніж просто технологією та видом ліцензії.
Історія Linux нерозривно пов'язана з історією його творця - Лінуса та з його неординарною особистістю. Добре що біографія Торвальдса вплетена у розповідь, а не винесена в окремий, ні до чого не прив'язаний розділ. Про те якою ж людиною є Лінус ми дізнаємось з його листування з відомими і не дуже "хакерами".
Тим хто використовують Linux книга допоможе краще зрозуміти чому використаний той чи інший підхід до вирішення різноманітних задач, як виникла та чи інша гілка розвитку, і чому система має саме таку архітектуру.
Більше ніж сама книжка мені сподобався один з відгуків на неї. Журналіста "Guardian", дуже зацікавило питання чому автор, який так захоплюється безкоштовними й відкритими програмами книжку свою ж все ж таки вирішив продавати :)
Підсумовуючи, книга написана для дуже вузького кола читачів, місцями застаріла і місцями дуже нецікава, але прочитати, мабуть, варто всім хто цікавиться open sourсe. Єдине - що не треба її читати від "обкладинки до обкладинки", можна пропустити навіть цілі глави і нічого не втратити. Оцінка 6 з 10.
Немає коментарів:
Дописати коментар