Бонсай - японське мистецтво вирощування карликових дерев у невеликих місткостях, та пенінг, китайське мистецтво створення мініатюрних пейзажних композицій в горщиках, мають спільне коріння в традиційній культурі Азії та розкривають її глибокий зв'язок з природою.
У 1976 році на 200-й день народження Японія подарувала Америці п'ятдесят три бонсай. Деревця отримала у своє розпорядження Потомак Бонсай Асоціація, яка за допомогою волонтерів і персоналу Національного дендрарію розмістила їх у цьому прекрасному парку. Ці рослини стали початком цілого музею та Національного фонду бонсай. У 1986 для бонсаю побудували у дендропарку новий павільйон, в якому показували не лише подаровані Японією рослини, а і значну колекцію бонсай від американських майстрів.
В 90-х роках вона швидко зростала шляхом пожертв, подарунків та поглинань менших колекцій. Кількість експонатів на сьогодні я чогось ніде не знайшла, але їх багато:)
Азія, це таки інший світ. Вони не лише вирощування дерев перетворили на мистецтво, а і звичайне каміння. Камені незвичайної форми чи кольору в гарних дерев'яних підставочках лежать собі рядочками, а відвідувачі ходять і милуються ними. Чи удають, що милуються і що розуміють. Це як з сучасним мистецтвом:) Ми теж ходили і дивились. Деякі камені були гарні, ну а деякі... треба, мабуть, народитись в Азії, щоб зрозуміти....
Найкрасивіший камінь називається "Хризантеми у місячному сяйві". Цей камінь подарували президенту Джеральду Форду на двохсотріччя Сполучених Штатів. Знаходять подібні камені лише в одній єдиній долині в Японії, яку оберігають як зіницю ока. Є ще подібні у Китаї, але там кажуть не така якась порода...
Від каміння ми перейшли до бонсаю. Ми відвідали у музеї на початку весни, тож деякі бонсай були ще без листя, але це не робило їх менш цікавими.
Майстри бонсай часто створюють цілі ландшафтні композиції та пейзажі, прикрашають їх мініатюрними фігурками, розміщають рослини серед мальовничих каменів, прикрашають землю мохом та папороттю.
Вражає вік цих дерев, багатьом з них понад сто років! Цю японську білу сосну вирощують з 1855 року.
А це найвідоміший бонсай в світі. Називається він "Захисник Душі"("Protector of the Spirit") і був створений бонсай-майстром Джон Нака (John Naka). Кожне дерево символізує одного з онуків Нака. Росте цей бонсай з 1953 року і вважається одним з найкрасивіших бонсай світу. Дерево використане у цьому бонсаї - китайський ялівець.
А ця мініатюрна японська біла сосна взагалі має неймовірну і довгу історію - йому вже більше 400-х років. Його почав ростити дуже-дуже давно один японський майстер. Протягом п'яти поколінь воно передавалось у спадок від одного його нащадка до іншого, у 1945 воно пережило бомбардування Нагасакі, і врешті-решт, тридцять років потому майстер Масару Ямакі(Masaru Yamaki) подарував його Америці на День народження.
Колекціонування і вирощування бонсай популярне і недешеве хобі. Бонсай яким багато років коштують десятки тисяч доларів, щойно посаджені - дешевше, але їх треба самому вирощувати і мати неабияке терпіння, бо бонсай це все ж таки хоч і мініатюрне, але дерево - за тиждень не виростає.
Добре що є такі музеї, де можна намилуватись і надивуватись!
Немає коментарів:
Дописати коментар