Книжка мені не сподобалась, я очікувала детективу (тому і шукала серед детективів), а отримала сімейну драму, іноді дуже розтягнуту. Автор книги, Еліс Сіболд, сама пережила насилля, тож вона знала про що пише, і що відчуває зґвалтована жінка, тому перша частина, де головну героїню, чотирнадцятирічну Сюзі Селмон, гвалтує і вбиває її сусід, дуже емоційна. Решта, таке собі. Не те щоб погано, але і не гарно. Можливо в цьому конкретному випадку фільм може бути кращим за книгу, мені здається вона дуже легко "ляже на плівку", а багато сцен наче спеціально написані щоб їх показали у кіно.
Події книги відбуваються у 1973 році у Пенсильванії, США. Сюзі жорстоко вбито містером Харві, який жив неподалік. Її душа потрапляє до раю, з якого довгі роки вона спостерігає за своєю сім'єю, що переживає трагедію. Матір Сюзі спочатку заводить коханця, а потім взагалі втікає від сім'ї подалі, у Каліфорнію, батько засліплений горем, ніяк не оговтається, в результаті чого стає інвалідом, сестра і брат, виховуються бабусею-алкоголічкою. За цим всім спостерігає Сюзан, періодично з'являючись то там то тут у якості привида, без усілякої мети чи логіки. Сестра Сюзі та її батько здогадуються хто є вбивцею, але не мають доказів. Здавалось би тут і розвернеться детективна лінія, але вона закінчилась так і не почавшись.
На завершення там ще якась сексуально-потойбічна сцена, чиясь хеллоуінська еротична фантазія, яка взагалі ні до чого. Закінчується все добре. Привид Сюзі нарешті дає спокій своїм рідним, її душа летить уже до справжнього раю, а сім'я нарешті починає жити нормальним повсякденним життям.
Книжка сподобалась би мені більше, якби я хотіла б сімейної драми, але я хотіла детективу, де справа розв'язана, вбивцю покарано і на цьому все закінчується без зайвих емоцій. Тому за невиправдані сподівання оцінка - 5 з 10.
Немає коментарів:
Дописати коментар