вівторок, 7 лютого 2017 р.

Чарівники. Лев Гроссман (The Magicians. Lev Grossman)

"Чарівники" - роман Лева Гросмана, що набув останнім часом неабиякої популярності. Можливо це пов'язано з виходом серіалу на основі книги. Я чекала своєї черги її почитати чотири(!) місяці. І я абсолютно не зрозуміла, чому такий ажіотаж. Я не знаю, що в ній подобається людям, але точно знаю, що на першій книжці моє знайомство з серією закінчено.
Уявіть собі суміш Гаррі Поттера з Нарнією написану фанатом Джорджа Мартіна. Знайомі сюжети, трошки перероблені, нескінченно розтягнуті, з недоречно цнотливими описами оргій, сценами жорстокості без жодної емоції, та нескінченним з'ясування стосунків зі світом і собою.

75% книжки просто нічого не відбувається, ну якщо не рахувати того, що герої скиглять, п'ють, вживають наркотики й займаються сексом аби з ким. Їм нудно так само як і читачу. Хоча, якщо ідея автора була показати, що світ магії це світ нещасних людей, яким нічого не цікаво - йому це вдалось.
Назва книжки як би натякає про те, що це фентезі й у романі будуть чари чи закляття, чи дракони. Будуть. Десь на фоні. Про драконів взагалі впхнуто нащось, незрозуміло нащо, дві сторінки. Об'єму може не вистачало. Взагалі вивчення магії у книзі можна легко замінити на яку-небудь хімію чи математику і 80% книги навіть переписувати не доведеться, настільки там чари взагалі не важливі. Я слухала і слухала, думала ну коли ж уже почнеться, але в той момент коли почалось воно настільки вже мене стомило, що вже було нецікаво. Хотілось одного, щоб воно закінчилось.
На всю книжку є лише одна жива людина, з емоціями, але настільки епізодична її роль, що взагалі не зрозуміло чому про неї вирішили згадати. Можливо про це буде в інших книгах, але я цього ніколи не дізнаюсь.
Крім відсутності магії в книзі також відсутні дружба, кохання, відданість, любов до чого б то не було, бажання до життя, радість, жага знань, та всі інші позитивні речі. Знову ж таки, може в цьому була й ідея. Враження що читаєш про життя якихось тваринок, які просто весь час задовольняють свої фізичні потреби, але навіть це вони роблять мляво і без натхнення.
Перейдемо до сексу, можливо саме він забезпечив високі рейтинги книги, але якщо у Мартіна ми читаємо хто, як, куди, що і чим, то описи тваринного сексу й оргій в "Чарівниках" такі ж нудні й прісні як і все інше. Враження що читаєш якийсь бухгалтерський звіт: оргія 1 штука, вино - 20 пляшок, наркотики - 20 грамів.
Не знаю, що хотів сказати автор, можливо, що магія в людині, а не зовні, і що навіть маги можуть бути нещасними, але більше я слухати те що він каже не хочу.
Оцінка 0 з 10.