Поїздка в Колумбус підтвердила те, що через п'ять років в усі місця, де побував раніше, можна їхати знову. В Колумбусі, столиці штату Огайо, я вже була у 2011 році, але, по-перше, це було влітку, по-друге, по місту особливо ми не гуляли, а по-третє, навіть те що бачила вже забула:)
Крім того, що Колумбус є столицею, він ще є найбільшим містом штату - населення 850 тисяч чоловік. Зустрів він нас сонячною, але холодною погодою і порожніми широкими вулицями. Ми відразу направились до туристичного центру, щоб збагатитись знаннями про місто, планом та мапами
Першими європейцями в Огайо були французи, вони активно торгували тут хутром і добре жили, аж поки не прийшли жителі сусідньої британської Пенсильванії й не сказали, що ми теж так хочемо. Як завжди в таких випадках розпочалась війна, потім ще одна, потім ще, і, врешті-решт Огайо відійшло Англії. Потім була війна за незалежність, і коли всі перебились і з'ясували, що кому належить, штат стали активно заселяти.
Землемір Лукас Саллівант(Lucas Sullivant) вирішив, що саме в Огайо він знайде своє щастя, тож він перебрався туди й заснував невеличке поселення недалеко від річок Сайото (Scioto) і Олетенджі (Olentangy). На честь Бенджаміна Франкліна він назвав містечко Франклінтоном (Franklinton).
Та поселення протрималось лише рік, занадто близько до річок воно було і під час повені його змило водою. Саллівант був не з тих, хто легко здається, вирішив, що буде там жити, значить все, і місто відбудували там де воно й було. Сталось це у 1798 році.
У 1803 Огайо стало штатом і столицею спочатку було місто Чіллікоті(Chillicothe), потім Занесвілль(Zanesville), потім знову Чіллікоті... Така ситуація всім набридла і щоб догодити всім вирішили побудувати нове місто і зробити його столицею. Так напроти містечка Франклінтона серед густих лісів у 1812 році з'явилось велике місто Колумбус, назване так на честь Христофора Колумба.
В 1831 році до міста проклали один з найперших автомобільних шосе у країні - Національну дорогу (National Road), що призвело до розквіту Колумбуса, бо тепер місто лежало на перетині головних транспортних шляхів країни. Тоді ж до міста приїхало багато іммігрантів з Ірландії та Німеччини.
Район під назвою "Німецьке" село ще й досі існує у місті. Історичні невеликі будиночки, німецькі ресторанчики, пивоварні, бруківка...
А ще там продають просто величезні, розміром з долоню, і дуже смачні профітролі(cream puffs). Лише заради них можна було їхати до Колумбуса вдруге:)
Вхід до ресторанчика з профітролями надійно охороняє маленьке порося, хоча можливо воно там просто як ілюстрація того, що з вами може статись, якщо ви з'їсте забагато тістечок (особливо після німецького пива та сосисок)
Набережна річки Сайото є парком, з доріжками, гарними краєвидами міста та мостів. Саме прогулянкою по ньому ми завершили наш візит до міста.
Колумбус нам сподобався, але чогось у ньому все ж трохи не вистачає, якийсь він трохи "бліднуватий", без характеру та шарму, чогось такого, з чим би він відразу асоціювався (крім профітролей :) )
Немає коментарів:
Дописати коментар