Дуже довга, нескінченно нудна книжка, яку не варто було читати. Домучила тільки тому, що хотілось взнати чим же закінчиться діло. Я цього очікувала, тому що вже друга книга була набагато гірша за першу, до того ж обривалась посередині, жодного логічного завершення там не було. Здавалось, що книжка написана тільки заради того, щоб заробити грошей. Я розумію, що письменникам теж хочеться їсти, і що така у них робота, але у випадку з "дивними дітьми", замість однієї дуже достойної книги, продали одну просто прекрасну, другу так собі, і третю, яку, здається написали лівою ногою у стані алкогольного сп'яніння, бо все одно куплять. Далі спойлери.
Як можна було зрозуміти з емоційного вступу, "Бібліотека Душ", третя книжка серії "Дім дивних дітей" Рансома Ріггса, стала абсолютним читацьким розчаруванням. По-перше, в мене склалось враження що платили автору за кількість слів, тому все дуже розтянуто. Ми повільно йдемо туди, ми повільно йдемо сюди, у ситуаціях, де за долі секунди вирішується питання життя і смерті, герої знаходять час поговорити на вічні теми, попереживати, передати привіти мамі, тату, і всім хто їх підтримував, випити каву і зробити манікюр. Це дуже дратує.
По-друге, майже всю повість ми спостерігаємо за головними героями і тільки за ними, дуже мало другорядних цікавих персонажів і якихось історій. Що занадто, то не здраво, і Якуб з Еммою, не дуже вражаючі і цікаві особистості. По-третє, кожен раз коли Емма відкривала рота її хотілось чимось вдарить, вічно невдоволена, антисоціальна істеричка, яка на всіх весь час кидалась.
На цей раз Ренсом Рігз намагався показати світ "дивних" покидьків, підняти проблеми наркоманії, криміналу та інших малоприємних сторін будь-якої спільноти. Він намагався створити похмурий світ в якому нема місця нічого світлого. На мою думку, йому це не вдалося. Наче і описував він все як треба, але виглядало це все як саморобні декорації у дитячому садку.
Головна принада серїі "Дім дивних дітей" це дивні атмосферні фотографії... які теж судячи з усього закінчились. Деякі з них фото як фото, зовсім не дивні, до того ж, складається враження, що їх вставили аби вставить. Іноді сюжет раптово звертав кудись щоб описати фото і зразу ж повертався назад без всякого продовження. Іноді для виправдання наявності фото у книзі з'являлись якісь персонажі, буквально на два слова.
Останні 10% книги взагалі невідомо нащо були написані, вже начебто все, злодіїв перемогли, хороших врятували, а книжка не закінчилась. Ще кілька глав які продовжувались і продовжувались. Треба було навіщось виставити переляканих батьків Якоба у дуже непривабливому світі, і витягти "дітей" у наш світ. Мабуть з надією написати ще 4-ту, ще гіршу книжку.
Оцінка - 2. Дуже жаль.
Немає коментарів:
Дописати коментар