Opus 40. Согертіс. Нью-Йорк

Щось у місцевості біля міста Согертіс (Saugerties) не так. Можливо щось у воді, чи в повітрі. По-перше, там є казковий маяк, по-друге, місцевість навкруги довгі роки притягувала різноманітних творчих людей, по-третє, саме містечко і зараз дуже цікаве, ну і по-четверте, там знаходиться одне з найдивніших місць країни - Opus 40.

Ми вже бували у подібних місцях, у Кархенджі, Кораловому замку та Магічних садах Філадельфії. Такі місця, рукотворні дива, на створення яких, як правило, було витрачене ціле життя, викликають здивування, захоплення і заздрощі (бо ти так не вмієш)
У 1938 році Харві Файт(Harvey Fite), скульптор і актор, купив біля Согертіс закинуту копальню і розпочав роботу над проектом, який мав стати "виставковою залою" просто неба для його масивних кам'яних скульптур. Ці скульптури зараз стоять поруч з Opus 40: "Вогонь", "Завтра", "Молитва" і "Сім'я з копальні".

За планом скульптура "Вогонь" мала стояти по центру, замість кам'яного обеліска, та після закінчення роботи виявилось, що вона виглядає там не дуже гарно - замала. Для довідки - "маленька" скульптура важить півтори тонни. Тож скульптор замінив її на кам'яну брилу, яку планував обтесати і зробити з неї щось цікавеньке. Як тільки брила стала на своє місце, Файту стало зрозуміло - обеліск чіпати не можна. Тож камінь, вага якого дев'ять тонн, залишився у природному стані. Також саме тоді скульптор усвідомив "Opus 40" - це не виставкова зала, Opus 40 - це самостійний витвір мистецтва, тож всі інші скульптури теж були перенесені до ліска поруч.

Цікава і історія назви ​​"Opus 40". Спочатку це був просто жарт, скульптор казав що композитори класичної музики не іменували свої твори, а називали їх просто "Опус-1", "Опус-2"...тож його твір теж буде називатись "Опус" (у перекладі з латини "Opus" значить "робота") . Цифра 40 у назві - це кількість років які він планував витратити на його побудову. Та сорок років витратити не вдалось - Файт упав на каміння і загинув. Йому було 72 роки, 37 з яких він витратив на побудову Opus 40, який так і залишився незавершеним. Та це тільки додає йому шарму. Неймовірне місце. Там гарно, добре, спокійно, навіть коли багато людей. Відвідувачі там, до речі, теж трохи дивнуваті :) Притягує...

Харві Файт прожив дуже цікаве життя. Спочатку він вирішив що хоче бути юристом і став вивчати закон. Через три роки він вирішив що це не для нього і відправився вчити богослов'я. З богослов'ям теж не склалось, Файт вирішив приєднатись до групи митців у Вудстоку, Нью-Йорк і стати мандрівним актором. Та і тут не склалось, працювати з людьми Файту ніколи не подобалось, тож він зайнявся скульптурою. Скульптура стала його справжнім призванням, яке він так довго шукав. Вже через чотири роки він був відомим і успішним, і навіть очолив щойно заснований ним же департамент мистецтв у коледжі Бард(Bard College Fine Arts Department)

Opus 40 справляє враження. Кожен його камінчик викладений руками Харві і тільки Харві. Все сам. Кажуть що він використовував ті ж самі технології, що і Майя, коли вони будували Копан у Гондурасі.

По лабіринту створеному зі стін, скатів, терас, басейнів, дерев та фонтанів, містків та сходів можна ходити довго. Милуватись, зачаровано сидіти, та дивуватись кількості роботи і таланту її автора.

Крім Opus 40 і скульптур, там ще є будинок Харві Файта, теж дуже гарний і теж побудований ним, та невеликий музей з різноманітними знаряддями праці, тож там цікаво і є чим зайнятись.