Національний Собор у Вашингтоні, офіційна назва якого Кафедральний Собор Святого Петра і Святого Павла, часто називають духовним домом нації. Ідея заснування такого собору належить Джорджу Вашингтону, який мріяв про "величну церкву для національних потреб". Саме Вашингтон наказав П'єру Ланфану(L’Enfant) у 1792 році створити план столиці, в якому повинен був передбачений собор. Ланфан планував побудувати його на місці де зараз знаходиться Національна портретна галерея США, але плани так і залишились на папері, аж до 1891 року.
В 1893-му році Конгрес та Форт Протестантських Єпископальних Соборів узгодили заснування собору й обрали для нього нове місце - на горі Сент Албан, найвищій точці міста. Узгодження, плани і збір коштів зайняв ще 14 років - будувати собор почали лише у 1907 році. Протягом вісімдесяти трьох наступних років, аж по 1990 рік, церкву потихеньку будували, проводили в ній урочисті служби, ховали американських президентів. Останньою побудованою частиною собору була західна башта, саме її закінчили у 1990-му році.
А вже через двадцять років, у 2011-му, землетрус магнітудою 5.8 балів дуже пошкодив собор, спричинивши збитків на 32 мільйони. Пошкодження і уламки оздоблення, яке відпало від собору можна побачити у невеличкому музеї башти біля оглядового майданчика. Майданчик, до речі, нас не вразив, можливо тому, що був дощ, а дивитись на краєвиди пропонувалось через скло.
112 гаргуль прикрашають собор. Одна з них дуже виділяється, вона вирізьблена у формі голови Дарта Ведера, але ми її не знайшли (чесно кажучи й не шукали)
Крім незвичайних ґаргу́ль в соборі ще є і незвичайний вітраж - Космічний, частиною якого є шматочок каміння з місяця вагою в 7 грамів. Його подарувала собору команда Apollo 11(Ніл Армстронг, Едвін Елдрін і Майкл Коллінз).
Встановили ж цей вітраж до п'ятої річниці експедиції на місяць, у 1974 році. Автор вітражу - Родні Вінфілд (Rodney Winfield), він зобразив на ньому мікро і макровсесвіти. Цей чудовий вітраж лиш один з 215 інших, не менш гарних, але більш звичних.
Найбільший вітраж собору має діаметр майже вісім метрів, щоб його зробити було використано більш ніж 10 500 шматочків скла. Разюча цифра!
Так само вражає і кількість труб у церковному органі - їх в ньому 10650.
Національний собор - п'ята за розміром церква у світі, і друга в США, побудувати його коштувало 65 мільйонів, але більше ні федеральні, ні церковні кошти на нього не витрачають, я так розумію він існує на пожертви, прибутки від турів та величезного сувенірного магазину.
Стеля у соборі теж притягує погляд, у головному залі вона розташована на семиповерховій висоті і є центральним компонентом готичного дизайну.
Важку стелю підтримують тендітні підпори, які розподіляють вагу на міцні і надійні колони. Взагалі по собору можна вивчати архітектуру склепінь, їх в ньому дуже багато - від найпростіших, до складних, які дозволили побудувати собор вищім, зробити більші вікна та тонші стіни.
У нас не було можливості детально роздивитись весь собор, тому треба буде обов'язково зайти ще раз, він дуже гарний, та й на Дарта Вейдера все ж слід подивитись :)
Немає коментарів:
Дописати коментар