Кліфтон дуже маленьке місто в Огайо, населення якого складає лише 152 чоловіки, та в різдвяну пору, починаючи з Дня Подяки і аж до Нового Року, місто стає місцевою туристичною меккою. Кількість відвідувачів міста в рази перевищує кількість людей, що живуть там постійно.
Річ у тому, що у Кліфтоні є відомий на увесь Огайо і поза його межами млин дуже гарно прикрашений різдвяними вогниками. Також ними прикрашений міст біля млина, береги річки, дерева, кущі й все інше на що можна було почепити гірлянду. Кожного дня ці всі гірлянди вмикають і, як комахи, на світло почитають збиратись люди.
Ми, несподівано для самих себе, приїхали ще до початку шоу, тому нам навіть вдалось спокійно запаркуватись біля самого млина. Парковка швидко заповнювалась, люди, що приїхали пізніше потім катались колами навколо, очікуючи поки хтось поїде, або ж паркувались на нечисленних вулицях міста. Коли ми підійшли до млина, навколо було темно, не горіла жодна гірлянда, і бродила купа народу. Виглядало все дивно, темінь, люди товчуться.. Ми вже подумали що, чого ми сюди приїхали, аж тут заграла музика і все навкруги засяяло. Три з половиною мільйони лампочок замерехтіли в такт традиційним різдвяним пісням.
Млин у Кліфтоні - один з найбільших водяних млинів, що досі існують. Перший млин на цьому місці було побудовано у 1802 Овеном Девісом (Owen Davis), тому що тут дуже вдале місце, досить бурхлива вузенька річка в ущелині, що може вправно крутити колеса багатьох млинів. Також він і його зять добудували ще гуральню і лісопилку поблизу. Бізнез процвітав і вже через кілька років місце набуло назви "Млини Девіса" (Davis Mills). На додачу до вже наявних млинів були побудовані ще один млин, фабрика по виготовленню паперу і майстерня, де виготовляли бочки та фабрика з виготовлення вовняної тканини. Всі ці виробництва використовували енергію води, тож їх теж називали млинами.
В 1810 Девіс продав млин Роберту Паттерсону(Robert Patterson), який перейменував сільце на Кліффтаун. З роками назва спростилась і місто стало Кліфтоном. Потім млин знову продали, і знову продали, і знову, аж поки його не придбала сім'я Сатаріано(Satariano) з метою зберегти його як історичну пам'ятку архітектури.
Останні 20 років млин є рестораном, музеєм і Різдвяним царством.
Крім тисяч вогників там ще є мініатюрне містечко з потягами, Музей Санта-Клауса - особиста колекція власників млина, з більш ніж 3000 Санта-Клаусів, колекція вінтажних і антикварних іграшок, та багато іншого.
Три місяці потрібні шістьом чоловікам, щоб це все причепурити і встановити, тож підготовка до Різдвяних свят починається ще наприкінці літа. Та результат роботи просто вражає, особливо тому, що ми очікували собі прикрашений маленький млин та відсутність людей, а тут таке:) З усіх різдвяних місць, які ми бачили, млин у Кліфтоні - одне з найкращих.
Немає коментарів:
Дописати коментар