середа, 18 січня 2017 р.

Відьмак. Останнє бажання. Анджей Сапковський

Добре мати погану пам'ять - можна перечитувати улюблені книжки по декілька разів і кожен раз як вперше. Саме з циклу про відьмака почалась моя любов до жанру фентезі. Ця книга випадково потрапила мені в руки дуже багато років тому і відкрила мені двері у світ магії, чаклунів, відьмаків, заклять та драконів.

"Останнє бажання" - перша книжка з восьми, останню з яких я, до речі, не читала, і навіть не знала, що вона існує до сьогоднішнього дня. Приводом перечитати серію знову, стало те, що у 2016 році з'явився український переклад серії, і повинна зазначити, переклад дуже гарний.
"Останнє бажання" складається з оповідань, що знайомлять нас з головним героєм - відьмаком Геральтом із Ривії, та іншими основними персонажами серії: відьмою Йенніфер, трубадуром Любистком, стригами, феями, дияволами і іншою нечистю.
У кожній розповіді обігрується якась відома легенда чи казка. У оповіданні "Відьмак" - це легенда про Вія, у "Крихта істини" - "Красуня і чудовисько", у "Менше зло" - "Білосніжка". Цікавий авторський погляд на відомі усім історії. Люблю таке.
У вигаданому світі все як у нашому, люди не терплять всього що відрізняється, йде боротьба за ресурси, на цей раз між ельфами та людьми, а головним героям час від часу треба робити важкий вибір. В книгах немає чіткого розподілу на добро і зло, ті погані, а ті хороші, цим то вони й подобаються мені. Навіть Відьмак, основна робота якого винищувати всяких монстрів, намагається їх зберегти, якщо це можливо.
Окремо слід зазначити гумор, чорнуватий місцями й грубуватий, з переходом у їдку сатиру.
Після стількох років книга не розчарувала, і прочиталась з таким же захватом, як і у перший раз.
Оцінка 8 з 10.