Найцікавіший будинок у Натчез, як на мене, це Лонгвуд(Longwood). По-перше, він незвичної восьмикутної форми, по-друге, це найбільший восьмикутний будинок у країні, по-третє, його так і не добудували, і, нарешті, по-четверте, він має дуже цікаву історію.
Дизайнером цього архітектурного дива був майстр з Філаделфії Самуель Слоан(Samuel Sloan), а власниками Доктор Хеллер Натт(Dr. Haller Nutt) і його дружина Джулія Вільямс Натт (Julia Williams Nutt). Натти були дуже багаті, їм належало 43 тисячі акрів землі і 800 рабів. В 1860 році їх чистий прибуток складав 228 тисяч доларів на рік. Якщо перевести на наші гроші - буде приблизно три мілліони. Не дивно що при таких достатках Натти захотіли побудувати собі найкращий будинок у місці де і так всі будинки були гарними.
Слоан і Натти дуже тісно співпрацювали. Врахувавши всі їх побажання Слоан розробив план шестиповерхової октагональної вілли у Неомавританському стилі, з куполом, підвалом, прикрашеної численними колонами та балконами. Такого будинку точно ні в кого не було. Він мав вражати і ззовні, і зсередини, і мати 32 кімнати, 26 камінів, 115 дверей і 96 колон.
Будувати маєток почали перед початком Громадянської війни, у 1860-му році. В 1861 році стіни, дах, та зовнішнє оформлення будинку було завершено. Більш ніж мільйон цеглин потрібно було для будівництва. І кожна ценглинка була зроблена з матеріалів видобутих прямо тут, на землях маєтку.
Матеріали для внутрішнього оформлення були вже замовлені, але війна є війна. Не до будинку стало всім. У хазяїв закінчились гроші, а у будівельників бажання працювати. Будівельники були не місцеві і, як тільки вони взнали, що розпочалась війна, то їх природнім бажанням було бажання поїхати додому.
З тридцяти двох кімнат будинку більш-менш придатними для життя на той момент були лише дев'ять на найнижчому напівпідвальному рівні. За оригінальним планом цей поверх повинен бути місцем для різних службових приміщень, бібліотеки, класної кімнати для дітей, офісу, але не так сталось, як гадалось.
Жодної можливості відновити будівництво або жити в іншому місці у Наттів не було. Їх раби на скору руку доробили підвал і подружжя Наттів з вісьмома дітьми оселились у Лонгвуді. Звучить це може і дуже сумно, але той підвал у незакінченому будинку і досі виглядає краще ніж житло багатьох людей. У 1864 року Доктор Натт захворів на пневмонію і помер. Після цього вже не було ні надії ні планів на поновлення будівництва.
Будинок належав Натсам до 1968 року. В 1968 його купили Містер і Міссіс Келлі МакАдамс(Mr. and Mrs. Kelly McAdams), які передали його у власність Фонду МакАдамс. Після цього будинок було визнано історичною пам'яткою і перероблено у музей.
Екскурсія починається у підвалі, де жили Натти. Майже всі предмети там оригінальні, саме тому фотографувати їх не можна. Зате ніяких обмежень нема на першому поверсі. Незакінченому. На інші поверхи не пускають, бо там може бути небезпечно. Дуже цікаво дивитись на голі стіни, забиті вікна і уявляти як би воно могло бути, порівнюючи з планом.
Частина експозиції - інструменти залишені майстрам, коробки з матеріалами...
Ротонда після завершення повинна була мати систему дзеркал, яка б відбивала світло і освітлювала центральний хол та інші кімнати. Купол, в свою чергу, мав служити своєрідним кондиціонером, гаряче повітря піднімалось би догори залишаючи нижні поверхи прохолодними і створюючи легкий протяг.
Звичайно, що таке місце не могло залишитись без власних привидів. Кажуть що тут частенько можна зустріти обох Натів та їх дітей, багато з яких померли маленькими. Місіс Натт любить з'являтись на сходах, а містер Натт - у саду.
Ніхто з Наттів до нас привітатись не вийшов, тож прогулявшись невеличким парком навколо будинку ми поїхали далі дивитись наступний маєток - Стентон Холл.
Немає коментарів:
Дописати коментар