В центрі розповіді історія кохання, що розгортається на фоні часів Великої депресії і циркових декорацій. На щастя тема стосунків хоч і є центральною сюжетною лінією, але якось вона так вписана в загальну історію, так прикрита цирковими атрибутами, що враження що читаєш роман немає.
Розповідь ведеться від лиця головного героя Джейкоба Джанковскі. Йому 90 років, чи 93... важко запам'ятати скільки тобі років у такому віці. Джейкоб знаходиться у будинку для літніх людей, у його житті мало радощів - ніяка їжа, все за тебе вирішують, діти відвідують раз на тиждень.. аж тут у місто приїжджає цирк. Це навіює на Джейкоба спогади...
Батьки Джейкоба загинули у катастрофі залишивши йому у спадок лише зруйноване майбутнє і борги. Під час Великої депресії це було не рідкістю. Не маючи куди йти Джейкоб заскакує на перший ліпший потяг і ... потрапляє до цирку. На щастя Джейкоб майже ветеринар, майже бо ніколи так і не склав фінального екзамену, але його все одно беруть на роботу.
Цирк братів Бензині належить Дядьку Алу, а звірями і виступами заправляє Август. Дуже харизматична людина, з дуже великими психічними проблемами. На нещастя Джейкоб закохується у його дружину - Марлену. Марлена відповідає взаємністю, тут то все і понеслось:) Як у Лермонтова: "Змішались в купу коні, люди..". Точніше не коні, а слони. А ще точніше - слониха Розі, яку Август купив задешево в цирку, що розорився. Розі виявилась дуже специфічним слоном, який зіграв у цій історії вирішальну роль.
Книжка мені сподобалась, Велика депресія, трохи кохання, трохи циркового життя, трохи драми. А ще мені дуже сподобалась кінцівка - вона вселяє надію:)
Оцінка - 8 з 10
Немає коментарів:
Дописати коментар