В парк Ассатіг, розташований на однойменному острові біля берегів Меріленду, ми поїхали дивитись на коней. "Дикі" коні, що живуть у цьому парку - нащадки домашніх коней, які добре адаптувались до надзвичайно жаркої погоди, москітів, поганої їжі та частих штормів. Робітники парку дуже рекомендують до коней близько не підходити, вони можуть вкусити. Фотографії наслідків кусання конем висять повсюди і, повинна я зазначити, вражають:)
Є дві версії походження коней на цьому острові. Перша - колись тут розбився корабель, на якому були коні. Вони вижили і розплодились після катастрофи. Інша, офіційна версія, що коней сюди привозили фермери з "великої" землі, щоб не будувати паркани (куди ті коні з острова подінуться) і не платити податки за худобу.
Як би там не було, але зараз коні приваблюють тисячі туристів кожного року. Парк знаходиться на кордоні Меріленду і Вірджинії, тож коні розділені на два великих табуни - Вірджинський і Мерілендський. Кожен табун у свою чергу розбитий на маленькі групки, що складаються від двох до дванадцяти тварин.
Робітники парку слідкують щоб коней у кожному великому табуні було не більше ста п'ятдесяти, бо інакше вони починають руйнувати екологічну систему острову, що загрожує всім іншим тваринам та рослинам. "Надлишки" коней продають на аукціоні, який відбувається раз у рік на сусідньому острові, гроші йдуть на благодійність.
Коней ми побачили прямо на в'їзді в парк на стоянці, а потім ще кілька разів здалеку.
Крім коней у парку є чудові пляжі, стежки для прогулянок і шматок дороги зруйнованої ураганом.
Ми не збирались бродити по парку, у наші плани входило лише проїхатись машиною, подивитись на коників і їхати далі. Та як завжди, ми не встояли і пішли гуляти коротенькою стежкою, щоб подивитись дюни. Дюни нас нічим особливим не вразили, а от руїни дороги серед пісків нам сподобались.
У 1950 роках на території сучасного парку планували побудувати досить велике місто, тож проклали дорогу довжиною в 15 миль - бульвар Балтимор(Baltimore Boulevard) і очистили та розрівняли землі для 130 вулиць, які мали відходити від нього.
План не було втілено у життя, дев'ять тисяч будинків так ніколи і не побудували, бо у 1962 році страшний шторм зруйнував частину дороги та відбив охоту у всіх купувати тут землю і щось будувати на ній.
Та були у шторму і позитивні наслідки, саме після нього було вирішено, що треба засновувати парк, що і зробили у 1965 році.
Немає коментарів:
Дописати коментар