Касс був заснований у 1901 році і має досить нестандартну для міст Вірджинії історію. Тут усе почалось не з вугілля а з виробництва паперу.
В містечку жили в основному ті, хто працював на Західновірджинській фабриці деревної маси і паперу (West Virginia Pulp and Paper Company). Дерево привозили на фабрику залізною дорогою, а також по ній доставляли готову продукцію у далекі і близькі міста США. Назвали місто на честь засновника фабрики Джозефа Керра Касса (Joseph Kerr Cass).
У 1960 році фабрику закрили, а у 1963 штат викупив залізну дорогу і фабричні будинки та перетворив їх на парк.
Зараз у місті є магазин, ресторан, історичний музей та проживає 52 людини.
Найцікавіше у місті це паровози Шей(Shay), вони спеціально були розроблені для гірського ландшафту - крутих підйомів і спусків, поворотів та не дуже надійних тимчасових колій. На додачу до всього вони були дуже потужними, так як їм треба було доставляти велику кількість важкої деревини з лісів до фабрик.
Відрізняються локомотиви Шей від інших способом передачі енергії - вона передається на кожне колесо окремо. Колись Західну Вірджинію вкривала мережа з трьох тисяч миль залізних доріг побудованих спеціально для транспортування дерева, зараз з них залишилось - одинадцять, у Кассі.
У Кассі не один локомотив а кілька, один з них Біг 6(Big 6) останній з паровозів такого типу і заодно найбільший, його вага - 162 тонни. Також у колекції - Шей №5 (Shay #5), один з найстаріших локомотивів Шей, що ще й досі використовуються.
Ми вирішили не кататись на паровозах, а просто подивитись як вони прибувають і відправляються - цікаво і гарно.
На цьому я нарешті закінчую свої розповіді про Західну Вірджинію, бо вже треба про інші місця писати:)
Немає коментарів:
Дописати коментар