вівторок, 2 серпня 2016 р.

Молоко з кров'ю. Люко Дашвар

По кількості відгуків на книги українських письменників можна відразу зрозуміти, що я нещодавно була в Україні і привезла з собою книжок. Хоча з наявністю інтернету їх можна знайти і в мережі, як безкоштовно, так і в онлайн-магазинах. Раніше,  наприклад, у Google Play, купити книжку українською було нереально, а тепер - легко. Обмежений вибір правда, з сучасних там є лише найвідоміші книги найвідоміших письменників, але все одно - прогрес.


Роман Люко Дашвар "Молоко з кров'ю" - друга книга письменниці, і одна з найвідоміших. Вона була видана у 2008 році видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Також, на мою думку, це одна з найкращих її книг. Хоча мені і сподобались і "Рай.Центр", і "Биті.Є", але за рівнем вони не дотягують. Чесно кажучи, "Молоко з кров'ю" я читала не заради сюжету, я не фанат історій кохання, а заради самої розповіді. Дуже легко написано, всі слова на своєму місці, розповідь плавно тече від одного героя до іншого, підхоплює читача з собою і несе, аж до останньої сторінки. Незчулась, як і дочитала, хоча сам сюжет викликав багато питань і був не надто захоплюючим.
Маруся, на прізвисько Румунка, і Степан, на прізвище Німець, зустрілись завдяки магічним коралям, що, за легендою, допомогають їх власниці знайти кохання. Одне і на все життя.  Маруся і Степан покохали одне одного, але гарна Маруся і хирлявий, в поламаних окулярах, Степан, на думку всіх були непара. Навіть Маруся так вважала. Розлюбити одне одного вони не могли, забути теж, але і відкрито бути разом їм заважали дивні Марусині уявлення про світ. Тож солодка парочка не знайшла кращого варіанту ніж сплюндрувати своє життя, життя своїх чоловіка і жінки та своїх дітей.
Вже на початку книги розумієш, що закінчиться все погано, і взагалі світлого та доброго в цій книжці буде мало. Як і кохання в його загальноприйнятому розумінні, бо описані почуття до кохання, як мені здається, не мають ніякого відношення. Взагалі у Дашвар, всі стосунки між чоловіком і жінкою в різних книгах здоровими назвати дуже важко, скоріше вони ближче до хворобливої залежності, різних маній та божевілля, ніж до чогось чистого і прекрасного, що надає сили та надихає на подвиги.
Але книжка цікава не сюжетом, а тим як вона написана. Слова як намистини нанизуються одна на одну і зупинитись не дочитавши просто неможливо. І все рівно хто там кого любить, хто там кого губить - хочеться просто перебирати слово за словом і читати-читати-читати.
Оцінка 7 з 10.