середа, 21 жовтня 2015 р.

Ряд платанів, Джон Грішем (Sycamore Row, John Grisham)

Захотілось мені почитати чогось незвичного, а то я все то жахи читаю, то казки. Треба ж і серйозну літературу читати.  Чому я вирішила що "Ряд платанів"(Sycamore Row) це серйозна книжка, я не знаю. Вирішила і все:) І звідки я про неї взнала теж не знаю. Якось вона потрапила до мого списку “треба прочитати” і так там і залишилась.

Книжка, чесно кажучи, не дуже серйозна, її жанр - юридичний трилер, а я думала, що це буде якась серйозна драма. Незважаючи на легкість жанру, у книзі розглядаються досить серйозні проблеми, такі як расизм, право розпоряджатися заробленими грошима, недосконала система правосуддя, підступність адвокатів, недосконалість законів.
Дія відбувається у Міссісіпі, в 90 роках. Невиліковно хворий на рак і дуже багатий Сес Хаббард вирішив, що сил терпіти біль у нього вже немає, і покінчив життя самогубством. Перед тим як піти на такий крок, він залишив дуже детальні інструкції щодо поховання, і сумнівний рукописний заповіт. Сумнівний, бо за рік до цього містер Хаббард скла інший заповіт, складений по всім інструкціям, в присутності свідків, у адвокатській конторі.
В цьому заповіті він залишав всі свої чесно зароблені 24 мільйони доларів дітям. А от новий, рукописний, заповіт залишав 90% майна економці Хаббарда - Летті Ланг, 5% брату, який давно зник і 5% цекрві, дітям же не залишалось нічого. Безсумнівно, дітям Хаббарда таке не сподобалось і почалось, адвокати, присяжні, свідки, копання у брудній білизні, суд...
Адвокатом, який повинен відстояти інтереси останнього заповіту Сеса Хаббарда в суді став Джейк Бріганс, який любителям творчості Джона Грішема відомий по книзі "Час вбивати".
У книзі немає жодного позитивного персонажа, навіть персонажі які повинні бути позитивними виглядають не дуже. Наприклад, Джейк Бріганс, адвокат, наче і чесний, наче і розумний, наче хороша людина, але кожен раз як щось не по його біжить за підтримкою такого ж чесного судді, який вже вирішив хто правий, хто винуватий і підсуджує своєму улюбленцю. Роботу свою по підготовці до суду Джейк теж виконав не дуже, а навіщо? Свідків особливо не шукав, до суті не докопувався.
Позитивні шериф і суддя теж не дуже позитивні з точки зору що носяться з цим Джеком і в усьому йому допомагають. Так шериф, щоб не нашкодити справі не забирає права у алкоголіка-чоловіка Летті, якого спіймали п'яним за кермом, бо це може негативно вплинути на імідж Летті у очах суддів. В результаті, це закінчується трагедією, до якої і Джейк і шериф начебто непричетні, але...
Відсутність солодко-позитивних персонажів, дуже добре впливає на якість книги, бо герої живі. Вони викликають емоції. Вони помиляються, брешуть, приховують правду, викручуються, п'ють, кохають, шукають справедливості, борються за права і рівність.... Все як у житті
Розповідь цікава і дуже затягує, і дуже добре написана. Єдина проблема - кінець, коли всім вже все було зрозуміло, і вистачило б одного абзацу, щоб підвести підсумки, автор вирішив ще кілька глав написати:) Вони були дуже зайві.
Оцінка: 7 з 10.