пʼятниця, 2 жовтня 2015 р.

Голем і Джин, Хелен Уекер(The Golem and the Jinni, Helene Wecker)

Одна з найкращих книжок прочитаних, точніше прослуханих, мною за останніх кілька років. Книга, з жанром якої дуже важко визначитись, бо це одночасно і чарівна казка, і історичний роман, і любовний роман, і соціальна драма, і просто драма.  Спектр проблем настільки широкий, що дуже важко виділити основну ідею і сказати про що саме книжка.

Починається все з того, що одного дня до Нью-Йорку початку дев'ятнадцятого сторіччя прибувають ще два емігранти. У шаленому потоці людей з усіх куточків світу, які їхали відкривати для себе Америку, вони могли б залишитись непоміченими, якби один з них не був големом а інший джином. Амад і Хава, йому сотні років, їй лише кілька днів, він більше за все цінить волю, а вона створена щоб сліпо коритись іншим. Їм обом треба навчитись жити в новому і незрозумілому світі серед дивних істот - людей.
Мішанина стилів і історій, проблем, людей і культур на фоні Нью-Йорку, то припорошеного снігом, то залитого сонячним сяйвом. Нью-Йорк, окрема дійова особа цього роману, хоча в книзі нема довгих описів міста, але все одно він присутній на кожній сторінці. Вся ця історія просто не могла трапитись у іншому місті, а от Нью-Йорку - запросто.
Історія адаптації у новій країні уже "дорослого" Амада, і "дитини" Анни, мало чим відрізняється від історій сотень тисяч емігрантів. Тяжка праця, спартанські умови, пошук свого місця у новому житті. До цього всього у Амада додається ще й сум за своєю безмежною, пустелею, за родичами-джинами, за гарячим вітром і просторами, за його чарівним палацом. У Анни, яка нічого крім Америки не бачила, спочатку проблеми дорослішання, які поступово змінюються на проблеми стосунків між чоловіком і жінкою, шлюбу і так далі.
Я очікувала що мені розкажуть казку, що це буде звичайне собі легке фентезі. Зустрінуться джин і голем і почнуть собі творити всякі магічні штуки, і вляпуватись в історії. З одного боку мої очікування виправдались, частини, в яких розповідається про життя джину до вимушеної імміграції, нагадують казки тисяча і однієї ночі; історія Яхуди Шалмана, який створив голема,-темні кабалістичні казки.
З іншого боку, я зовсім не очікувала такого сплетіння доль, такої кількості історій які потім сплелись в одну, і такої кількості різних аспектів життя Нью-Йорку. Маленька Сирія і єврейский район, синагоги і кав'ярні, рабе і соціальні робітники, притулки для тих хто щойно приїхав і величні маєтки тих, хто вже досяг успіху, і історії, історії ковалів, продавців морозива, пекарів, швачок, історії ортодоксальних євреїв, сирійців, поляків, ірландців, українців, одного голема, одного джина і ще хтозна-кого...Історії всіх, хто покинув рідні краї і відправився на пошуки, нового життя і самих себе
Книжку я дуже рекомендую і схиляюсь до того, що треба ставити 10 з 10.