Продовжую ознайомлюватись з класикою жанру "горор". Цього разу мені у руки потрапила збірка Річарда Метісона - "Я-легенда". В неї входили коротенький роман "Я - легенда"("I Am Legend"), та розповіді "Загублені таланти"("Burried talents"), "Здобич"("Prey"), "Майже покійник"("The Near Departed"), "Війна Відьом"("Whitch war"), "Танець мерців"("Dance of the dead"), "Сукня з білого шовку"("Dress of White silk"), "Божевільня"("Mad House"), "Похорон"("The Funeral"), "З тіні" ("From Shadowed Places"), "Особистий контакт"("Person to person").
“Я - легенда” - роман написаний Річардом Метісоном у 1954 році, але коли його читаєш немає відчуття, що він не сучасний і так давно ніхто вже не пише. Він посідає почесне місце в усіх рейтингах найкращих книг-сташилок. Саме цей роман дав поштовх до появи книг та фільмів на тему зомбі-апокаліпсису та страшних епідемій, які знищать або перетворять все людство на монстрів. Лише по цій книзі знято три фільми “Остання людина на землі”(The Last Man on Earth), “Людина Омега”(Omega Man) та "Я - легенда"("I Am Legend"). Я жодного з них не бачила, але, кажуть, що самому Річарду Метісону вони дуже не подобаються.
Чесно кажучи, я не знаю, як мені вдалось перечитати стільки книг цього жанру і обминути Метісона. Його книги дуже популярні, відомі, і цікаві, тож в мій список "Треба прочитати" було додано багато книг.
Головний герой роману "Я - легенда" Роберт Невілл здається остання людина на Землі, яку оминув страшний вірус. В результаті страшної хвороби всі інші люди перетворились на вампірів. Вдень вони сплять, а вночі без кінця атакують будинок Роберта. Він, у свою чергу, вдень займається пошуками їжі, винищенням вампірів та укріпленням свого будинку, а після заходу сонця в основному пиячить та шукає причину епідемії. Емоційний стан його досить нестабільний (що очікувано) і книжка морально важкувата. Крім того мені сподобався неочікуваний кінець.
З коротших історій, що увійшли в збірку, найбільше мені сподобались оповідання "Здобич" та "Особистий контакт". У "Здобич" йдеться про молоду дівчину, яка робить спроби (не завжди вдалі) вирватись з під опіки мами-тирана. Їй навіть вдалось переїхати в окрему квартиру, але мати все ще повністю контролює її життя, все йде як і йшло, аж поки одного дня дівчина не приносить додому антикварну африканську ляльку-мисливця.
"Особистий контакт" теж дуже цікаве оповідання, одного разу головний його герой прокинувся о третій ночі від того, що дзвонив телефон. На перший погляд - нічого екстраординарного у цьому нема, але виявилось що телефон дзвонив у героя в голові. Дуже цікаво.
Інші розповіді теж були нічого, але нічим особливим, як на мене не виділялись, і не дуже й запам'ятались.
Оцінка 8 з 10.
“Я - легенда” - роман написаний Річардом Метісоном у 1954 році, але коли його читаєш немає відчуття, що він не сучасний і так давно ніхто вже не пише. Він посідає почесне місце в усіх рейтингах найкращих книг-сташилок. Саме цей роман дав поштовх до появи книг та фільмів на тему зомбі-апокаліпсису та страшних епідемій, які знищать або перетворять все людство на монстрів. Лише по цій книзі знято три фільми “Остання людина на землі”(The Last Man on Earth), “Людина Омега”(Omega Man) та "Я - легенда"("I Am Legend"). Я жодного з них не бачила, але, кажуть, що самому Річарду Метісону вони дуже не подобаються.
Чесно кажучи, я не знаю, як мені вдалось перечитати стільки книг цього жанру і обминути Метісона. Його книги дуже популярні, відомі, і цікаві, тож в мій список "Треба прочитати" було додано багато книг.
Головний герой роману "Я - легенда" Роберт Невілл здається остання людина на Землі, яку оминув страшний вірус. В результаті страшної хвороби всі інші люди перетворились на вампірів. Вдень вони сплять, а вночі без кінця атакують будинок Роберта. Він, у свою чергу, вдень займається пошуками їжі, винищенням вампірів та укріпленням свого будинку, а після заходу сонця в основному пиячить та шукає причину епідемії. Емоційний стан його досить нестабільний (що очікувано) і книжка морально важкувата. Крім того мені сподобався неочікуваний кінець.
З коротших історій, що увійшли в збірку, найбільше мені сподобались оповідання "Здобич" та "Особистий контакт". У "Здобич" йдеться про молоду дівчину, яка робить спроби (не завжди вдалі) вирватись з під опіки мами-тирана. Їй навіть вдалось переїхати в окрему квартиру, але мати все ще повністю контролює її життя, все йде як і йшло, аж поки одного дня дівчина не приносить додому антикварну африканську ляльку-мисливця.
"Особистий контакт" теж дуже цікаве оповідання, одного разу головний його герой прокинувся о третій ночі від того, що дзвонив телефон. На перший погляд - нічого екстраординарного у цьому нема, але виявилось що телефон дзвонив у героя в голові. Дуже цікаво.
Інші розповіді теж були нічого, але нічим особливим, як на мене не виділялись, і не дуже й запам'ятались.
Оцінка 8 з 10.
Немає коментарів:
Дописати коментар