Пісня льоду й полум'я. Битва королів. Джордж Реймонд Річард Мартін

«Битва королів» (1998, англ. A Clash of Kings) — другий роман з циклу «Пісня льоду й полум'я» американського письменника Джорджа Мартіна. Знову ж таки, для тих хто дивився серіал - це майже повторення другого сезону, з невеликими, але вже досить помітними розбіжностями у історії. Я б сказала, що різниця між книгою і фільмом десь біля 30 %, це якщо знехтувати всіма роздумами і описами.
Друга книга перевершує першу у всьому, у кількості сторінок, персонажів, літрів пролитої крові, інтриг, випробувань долі і людської підлості.

Саме у цій книзі ми знайомимось ближче з братами Баратіон, Станісом та Ренлі (з Ренлі правда як познайомились так і розпрощались), взнаємо про сутність Теона Гренджоя, зустрічаємо сера Давоса та Червону Жрицю, вільних людей, що живуть за стіною, та веселу сімейку Болтонів.
Назва книги дуже влучно показує про що саме книга - більша її частина це битва. Битва за клаптик землі, за титул, за залізний незручний стілець, на який занадто багато претендентів. Битва з багатьма подробицями, як хто і кому і що відрубав, хто і як загинув, скільки було крові. Якщо в першій частині Мартін в основному описував різноманітні інтриги, повільно і детально, то в другій він перейшов до такого ж повільного і детального опису відрубаних кінцівок та понівечених трупів. Струмки крові стали ріками, рахунок загиблих пішов на тисячі... Сусід йде на сусіда, брат вбиває брата. Все що найгірше було в людях повилазило на гору і демонструє себе. Зрада, недалекоглядність,  дурість, пихатість та брехня...
Це книга у якій у всіх все погано. У всіх, у Ланістерів, хоч вони і виграли битву, у Баратіона, у Джона Сноу, у Старків, у Дайнеріс та всіх, кого затягнуло у вир страшної братовбивчої війни.
Читати книги навіть цікавіше ніж дивитись серіал, у фільмі таки багато думок і мотивів героїв залишились поза екраном, тут же всі як на долоні. Дуже рекомендую. Оцінка - 8 з 10