Перший європейський форт під ім'ям Саратога з'явився біля Гудзону ще у далекому 1691 році, але був розташований прямо на березі річки, а не на місці сучасного міста з такою назвою. Потім тут були різні тимчасові поселення, а у 1767 наслухавшись історій про цілющу воду від індіанців до Саратоги став приїжджати щоб підлікувати свої бойові рани Вільям Джонсон(William Johnson), американський солдат, який дружив з Мохавками й Ірокезами, вивчив їх мову, активно з ними торгував і взагалі почував себе в цих краях як вдома, хоч і не жив тут постійно. Перше ж постійне поселення на місці міста датують 1776 роком.
Цілющі джерела ставали все відомішими, тож сюди почали приїжджати на мінеральні води туристи. Цим скористався Гідеон Путнам(Gideon Putnam), який побудував біля цілющих джерел готель, щоб їм було де ночувати, а йому на чому заробляти. Також Путнам спланував і розмітив дороги в цих краях та передав частину своїх земель у суспільну власність, щоб усі охочі могли насолодитись смачною водичкою
Офіційно місто Саратога-Спрінгс було засноване у 1819 році. І, зважаючи на наявність джерел, та те що воно розрослось навколо готелю, воно завжди було туристичним , все тут призначене для відпочинку і насолоди життям. Ще більше туризм почав процвітати після того як у 1832 році до міста прийшла залізниця. Попити мінеральної водички стали приїжджати тисячі туристів. Готелі та курорти з'являлись у місті майже кожного дня. Один з них Гранд Юніон Готель (Grand Union Hotel) навіть був найбільшим готелем у світі деякий час.
Вода стала користуватись такою популярністю, що постала загроза знищення мінеральних джерел, тож у 1911 було створено організацію яка охороняє їх, ввели різні закони що регулюють як і хто їх використовує. Також були побудовані дві великі лазні названі на честь Лінкольна і Рузвельта. Зараз лазня Рузвельта функціонує як спа, а по місту розкидані тут і там невеличкі павільйони з мінеральною водичкою з джерел які вдалось зберегти. Вода регулярно перевіряється так що пити її можна, вона все ще мінеральна, все ще цілюща.
Тож ми милувались лише численними скульптурами коней, які прикрашають місто. З перегонами до міста прийшло ще більше туристів тож і без того квітуче місто стало ще гарнішим, більшим і багатшим.
Та з туристами й бізнесом разом з перегонами прийшло у місто і багато нелегальних азартних ігор, які в свою чергу почали притягувати різних сумнівних особистостей, яких ставало все більше і більше. Аж поки в п'ятдесятих роках двадцятого сторіччя жителі Саратога-Спрінгс не вирішили це все припинити. Так сталось що водночас деякі готелі позакривались і були знесені, це нанесло місту великих фінансових втрат. Саратога-Спрінгс перестало бути місцем де всі просто зобов'язані побувати й поступово стало забуватись.
Вже в 1960-х, після того як побудували хайвей що проходить біля міста, воно знову зажило. Тут були побудовані концертні зали, сюди на літо перебирається нью-йоркський балет та оркестр Філадельфії, тож у місто стали приїжджати любителі мистецтва, а не тільки любителі перегонів та жокеї з конями. Щоб вшанувати культурний спадок міста вулиці Саратога-Спрінгс прикрашені милими скульптурами пуантів.
Саратога-Спрінгс також відома ще тим, що саме тут за легендою були вперше приготовані картопляні чіпси. Кажуть що відвідувач ресторану Мунс Лейк Хауз(Moon's Lake House) був незадоволений тим, наскільки тонко порізана його смажена картопля, тож він відіслав її назад на кухню кілька разів. Головного повара Джорджа Крума (George Crum) це дістало і він порізав картоплю так тонко, що вона була аж прозора, посипав її сіллю і підсмажив в олії. Вибагливому відвідувачу картопля нарешті прийшлась до смаку, а у світі з'явились картопляні чіпси
Також Саратога-Спрінгс відома й у літературному світі. Саме тут народився і жив автор біографічної книжки "12 років рабства" Соломон Нортап, за якою був знятий однойменний фільм, навіть меморіальна табличка на честь цього є.
Так що в Саратога-Спрінгс усі знайдуть чим зайнятись, і любителі танців, і літератури, і смачної їжі, і історії, і ті хто хоче покращити самопочуття, і любителі спорту і любителі природи.
Немає коментарів:
Дописати коментар