Зараз вилетить пташка! Курт Воннегут

"Зараз вилетить пташка!" збірка, що побачила світ у 2009 році й містить у собі 13 чудових розповідей Курта Воннегута, які раніше не публікувались. Складається вона як і з фантастичних так і занадто реалістичних оповідань, які об'єднує сарказм та якісь не дуже веселі й оптимістичні, але дуже неочікувані й нетривіальні завершення і повороти сюжету.

Почнемо з оповідань реалістичних. "Гарні пояснення" ("The Good Explainer") оповідання, про те як до звичайного терапевта, нічим особливо не відомого? раптом здалеку приїхали відвідувачі. Вони чули що він найкращий лікар, і тільки він може вилікувати їх від безпліддя.
"Не в робочому стані"(“FUBAR”) - історія офісного працівника, який завдяки бюрократії отримав у своє розпорядження не тільки власну секретарку, а і цілий спортзал.
"Пісня для Сельми" ("A Song for Selma") - оповідання про IQ, музику, талант, і віру в себе.
"Привіт, Руда" - чомусь читалось як казка, хоча насправді є любовною історією і нічого казкового там взагалі не було.
Соціальна драма розгортається в оповіданні "Король і королева всесвіту"("King and Queen of the Universe"), в якому йдеться про Америку часів Великої Депресії, і про те як іноді наше життя і наша картинка світу можуть буди далекими від реального стану речей
Фантастичних оповідань в збірці мало, мабуть, відсотків 30%, одне з них - "Милі маленькі люди"("The Nice Little People"). Його головний герой, одинарний продавець лінолеуму, дорогою додому знаходить дуже незвичайний ніж, який виявився зовсім не тим чим здавався.
"Confido" - оповідання про асистента в лабораторії який винайшов прилад під назвою Confido що має раз і назавжди позбавити людей від самотності. Прилад є найкращим співбесідником, він знає наші найпотаємніші думки, найкращий компаньйон якого можна собі уявити. Та виявляється, що краще так глибоко в собі не копатись (про що ми, в принципі, й так знаємо, але нагадати іноді треба)
"Окаменілі мурашки" ("The Petrified Ants") коротенька фантастична антиутопія, яка переносить нас у Радянський Союз під час правління Сталіна та у світ мурах, які існували на Землі задовго до людей.
Більшість оповідань у книжці, більше нагадують Деніса Ліхейна, ніж Воннегута. Я читала книжки цих авторів одну за одною, і книжка Ліхейна була теж збіркою оповідань, то навіть плутала, що і у кого я читала. Найбільше з цих історій мені сподобалось оповідання "Зараз вилетить пташка" ("Look at the Birdie"). Коротке, але цікаве. Також детективна складова є й в оповіданні "Слово честі розносника газет" ("The Honor of a Newsboy"), де розслідується вбивство в якому головним доказом є чесне слово тринадцятирічного розносника газет.
"Приватний клуб Еда Лубі("Ed Luby's Key Club") - ще одна детективна історія. У цьому оповіданні йдеться про пару, яка випадково перейшла дорогу кримінальному авторитету і що з цього вийшло.
У оповіданні "Коридор Дзеркал" ("Hall of Mirrors") відомого гіпнотизера підозрюють у вбивствах, допит і арешт якого дуже ускладнюються тим, що гіпнотизер він і правда дуже талановитий, тож легко наводить туману на детективів.
Книжка сподобалась, але якось не справила сильного враження. Прочитала і забула, тому 6 з 10.