Єльський університет - третій за віком університет країни, він був заснований у 1701 році. Названо його та на честь Еліу Єля (Elihu Yale), філантропа що пожертвував левову частку грошей на його заснування.
Кампус університету займає дуже велику частину міста Нью-Хейвен, Коннектикут. Старіші будівлі кампусу побудовано в стилі колегіальної готики, нові - у стилі модерн. Більшість старих будівель були побудовані між 1917-1931-м роками і профінансовані Едвардом Харкнессом (Edward S. Harkness), відомим філантропом (і дуже багатою людиною). Вони щедро оздоблені скульптурами та різьбленням.
Для того щоб будівлі виглядали так наче вони побудовані в середні віки головний архітектор кампусу Джеймс Гембл Роджерс(James Gamble Roger) спеціально оброблював каміння кислотою, вставляв трохи надбите скло у вікна, та робив ніші для статуй, в які статуй ніколи не планував ставити, щоб виглядало наче там колись стояли скульптури, які були поступово знищені часом чи вандалами. Завдяки цьому університет виглядав солідно і наче він там стояв віки відразу після того як його побудували.
Основною метою нашого візиту було відвідати дві бібліотеки: стару Меморіальну бібліотеку Стерлінга (Sterling Memorial Library) і нову Бібліотеку рідкісних книг і рукописів Бейнеке(Beinecke Rare Book & Manuscript Library)
Почнемо з Бібліотеки Стерлінга, яка є головною університетською бібліотекою. Її відкрили в 1931 році. За задумом Роджерса велична будівля мала стати культурним і архітектурним центром кампусу. Бібліотека у формі башти займає півкварталу, її площа 11,380 квадратних метрів, щоб її побудувати довелось знести двадцять інших будівель. Уже в рік відкриття колекція бібліотеки налічувала два мільйони примірників, на сьогодні у ній зберігається чотири мільйони томів.
Величний хол бібліотеки нагадує неф якого-небудь собору, в його центрі гарно прикрашений стіл та стінопис, що нагадує вівтар. Мурал називається Альма-Матер і був створений професором Єльського університету Юджином Саваджем(Eugene Savage).
Вся будівля прикрашена різьбленням, скульптурами, картинами та вітражами Дж. Овена Бонавіта (G. Owen Bonawit). Всього у бібліотеці 680 унікальних вітражів створених Бонавітом та його фірмою. На одних зображена історія університету і Нью-Хейвену, інші - тематичні. Крім вітражів вікна бібліотеки ще прикрашають 2000 невеликих картин створених тим же майстром.
З обох боків головного холу стелажі, в яких колись була картотека бібліотеки. Її замінили комп'ютеризованою системою, але шкафчики зберегли для краси.
Книги зберігаються в семиповерховій башті. Якщо всі полиці зайняті ними з'єднати, то їх сумарна довжина буде сто тридцять кілометрів.
Крім холу і приміщень де зберігаються книги, в бібліотеці ще є кілька читальних залів, офіси, невеличкі виставкові приміщення.
В читальні зали ми не заходили, можливо і можна було, але там люди займались ділом, то ми не стали. Всі читальні зали також гарно прикрашені: склепінчасті стелі, дубові полиці...
Бібліотека Стерлінга зв'язана з бібліотекою Бейнеке підземним тунелем, ми його не бачили й ним не користувались, пішли верхом.
У бібліотеці Бейнеке зберігається ще сто вісімдесят тисяч примірників, більшість з яких унікальні історичні книги. Дизайн будівлі було розроблено Гордоном Баншафтом(Gordon Bunshaft ). Її побудували у 1963 році. Якщо бібліотека Стерлінга вражає своїм оздобленням, то бібліотека Бейнеке вражає книжками.
Вони розміщені у гігантському кубі від якого не можна відірвати очей. Шестиповерхова скляна башта за якою розташовані полиці з унікальними томами знаходиться в будівлі виготовленій з напівпрозорих мармурових панелей.
Ці панелі захищають книги від прямого сонячного проміння, але все ж пропускають світло, вдень - знадвору, а вночі - зсередини, створюючи унікальний ефект ніжного сяйва.
Обидві бібліотеки університету дуже цікаві хоч і дуже різні. Вони вражають як оздобленням, так і колекціями книг і обидві варті того, щоб поїхати їх подивитись. Дуже вони нам сподобались.
Немає коментарів:
Дописати коментар