четвер, 6 квітня 2017 р.

Поклик пращурів. Джек Лондон

Твори Джека Лондона, Марка Твена так Фенімора Купера були одними з моїх найулюбленіших у дитинстві. Я ще й досі пам'ятаю, коли я вперше прочитала багато з них, тож коли випадково натрапила на "Поклик пращурів" вирішила перечитати.

"Поклик пращурів" короткий роман Джека Лондона вперше було опубліковано у 1903 році. Книга відразу стала популярною і зробила Лондона відомим. Уже в 1923 році на її основі зняли перший фільм. Джек Лондон прожив на Юконі цілий рік, збираючи матеріали, тож знав він про важке життя шукачів золота з перших вуст і власного досвіду. Проста історія про важке життя простих людей та тварин була дуже актуальною на той час.
Дія роману відбувається під час Клондайкської золотої лихоманки. В ті часи сильні собаки були на вагу золота, тож по всій Америці прокотилась хвиля викрадень собак, жертвою якої став Бак - собака, який жив собі у Каліфорнії і навіть снігу ніколи не бачив. Зітнувшись з жорстокою реальністю і дуже важкими умовами Бак не склав лапок, а став боротись, спочатку за життя, потім за лідерство, потім за право жити, як йому заманеться.
Лондон цікаво і детально описує наскільки жахливими були умови існування всіх, хто поїхав на Клондайк у пошуках щастя.
Описуючи власників Бака письменник показує різноманіття людей, що населяли ці суворі місця, їх професії, побут, тяжку працю, несправедливість, постійний холод і голод.
"Чоловік у червоному светрі", що займався тренуванням і продажем собак, робітники канадського уряду, поштар, кочівники, які взагалі незрозуміло чого поперлись на північ, і врешті решт Джон Торнтон, шукач пригод і золота, досвідчений мандрівник - всі ці люди мали дуже мало спільного і в той же час їх долі тісно переплелись серед безмежних просторів Юкону вкритих снігом і льодом.
Я, до речі, зовсім забула як саме закінчилась книжка, тому кінець мене вразив. Думала, що закінчиться все словами "і знайшов Джон багато золота і поїхав з Баком до сонячної Каліфорнії, і жили вони довго і щасливо". Та Лондон ще нічого не знав про Голлівуд, і про те що повинно все закінчуватись добре.
Враховуючи, що книжка справила на десятирічну мене таке враження, що я аж перебралась жити до Америки:) й те, що вона знову зуміла повернути мене хоч ненадовго в дитинство навіть оцінки ставити не буду:)