пʼятниця, 4 листопада 2016 р.

Тривожні Попередження. Збірка коротких оповідань. Ніл Гейман (Trigger Warning: Short Fictions and Disturbances: Neil Gaiman)

Про останню збірку оповідань Ніла Геймана говорять багато і говорять різне. Не знаю чому так багато людей залишились незадоволеними, але мені збірка дуже сподобалась. В неї увійшли двадцять п'ять коротких оповідань і історій, одні кращі, інші трошки гірші, але всі вони дуже "геймановські" - трохи похмурі, дуже магічні, і показують світ з незвичної точки зору.
Мені здається, що Гейман обрав для цієї збірки найстрашніші історії з коли-небудь написаних ним. Кожен з нас має свої спускові гачки, які служать попередженням про щось страшне, неприємне. І, Гейман, як справжній майстер слова вміло натискав на ці гачки майже у кожному оповіданні.

Найбільше мене вразило оповідання "Жіночі закінчення"(Feminine Endings). Головний герой оповідання - чоловік який працює живою статуєю. Він закохується у дівчину і пише їй листи. Дуже романтичні. Читається це як невеличкий любовний роман, але кінцівка... Я й досі її іноді згадую, коли вночі випадково прокидаюсь чи просто заходжу в темну кімнату.
Інша страшнувата історія "Клац-клац"("Click-Clacks") про дитячі страхи з точки зору дорослого. Може дорослим теж варто боятись темряви?
"Місячний лабіринт" (‘A Lunar Labyrinth’), перше оповідання у збірці, дає дуже добре уявлення про те, що чекає на читача далі, тож якщо воно не сподобалось, то можна сміливо відкладати книжку у бік. Я ж його прочитала з превеликим задоволенням, по стилю дуже схоже на "Американських богів": провінційна магія, ритуали, і дивна туристична споруда.
"Про Кассандру"("Things about Cassandra") трохи відрізняється від попередніх оповідань. Уявіть собі, що ви вигадали собі хлопця, дівчину, друга... і через багато років ви його зустрічаєте. А що якщо це не ви його, а він вас уявив?
Ще мені дуже сподобалось авторське трактування відомої казки "Спляча Красуня" - оповідання "Спляча і Веретено"("The Sleeper and the Spindle"). Напередодні свого весілля молода королева вирішує врятувати принцесу від закляття. Вона відкладає весільну сукню бере з собою гномів і вирушає у королівство, де всі сплять. Дві казки переплетені в одну з дуже феміністичними мотивами, гейманівський чорнуватий гумор, сарказм та фантазія разом створили фантастично прекрасний світ і чудове оповідання.
Ну і найбільше з усього мені звичайно ж сподобалось оповідання "Чорний пес", в якому Ніл Гейман знову повертається до теми "Американських Богів". Що може бути краще ніж продовження цієї книжки?  Тінь Мун, головний герой, подорожує Європою, надаючи перевагу маленьким поселенням та забутим богом місцям. В одному маленькому селі він знайомиться з парою, як то кажуть "з минулим". Згодом Тінь виявляє що це минуле тісно пов'язане з теперішнім і розкриває кілька страшних секретів.
"Попередження" - збірка, яку можна читати і перечитувати не один раз, кожного разу відкриваючи для себе щось нове. Фанатам Геймана вона просто повинна сподобатись, тут вони знайдуть все що очікують від його нових історій. Тим, хто ще ніколи не занурювався у похмурі світи фантазії автора, книжка підійде щоб зрозуміти чи варто Геймана читати.
Оцінка 10 з 10.