Музей "Чудо Америки", Полсон, Монтана (Miracle Of America Museum, Polson, MT)

Цього музею у нашому плані не було, чогось коли ми шукали, що б такого подивитись у Монтані жоден з сайтів з туристичними місцями про нього навіть не згадав. Тож ми їхали собі чудовими дорогами Монтани, коли побачили старі автомобілі, човен і купу всякого іржавого мотлоху. Ми такі речі дуже полюбляємо, тож, не вагаючись ні хвилини, звернули з дороги розізнати що ж воно таке.

Дивне місце виявилось музеєм під назвою "Чудо Америки" (Miracle Of America Museum) і, на наше щастя, він був відчинений. Музей починається з вивіски, якою можна було б назвати блог або зробити девізом наших подорожей:)

Далі, ще не зайшовши на територію, можна побачити дуже цікаві зразки продукції машинобудування:)

та не-знаю-чого-будування

Музей складається з двох частин - будівлі та  експонатів просто неба, щоб усе подивитись треба досить багато часу. Тема музею - все старе. Все. Велика колекція пилососів,

ще більша - різноманітних пральних машин,

і ще більше різноманітної зброї та військових машин.

Мені ця колекція нагадала фільм «Повернення героя» (The Last Stand), де один з персонажів, зібрав цілий військовий арсенал, і все казав, що це музей. Мені здається у засновника цього музею теж була ідея озброїтись до зубів, а потім все в музей перетворити.

Якщо вже зайшла мова про засновника, то його нам також пощастило зустріти після того як ми все подивились.

Гіл Мангелс(Gil Mangels) почав збирати свою разючу колекцію дуже давно, десятки років тому. Поступово вона зросла настільки, що довелось подумати про музей. Місцева спільнота цю ініціативу підтримала і у 1981 році музей було відкрито. Також жителі Монтани активно беруть участь у поповненні колекції - дуже багато експонатів були кимось подаровані.

Зараз Гілу уже дуже багато років, не знаю стільти точно, але виглядав він дуже стареньким. Взнавши, що ми прямуємо до Національного парку, він дав нам жартівливу пораду не годувати там ведмедів.

Повернімось до колекції. Ще одна велика експозиція присвячена антикварним мотоциклам - їх там більше 70-ти. Включаючи Indian 1918 року,

та дуже добре озброєний BMW 1935

Уже всередині музею у нас почали розбігатись очі від такої кількості найрізноманітніших штук, а коли ми вийшли надвір то взагалі загубились - будинки, гелікоптери, інша військова техніка, трактори та автомобілі, літак і навіть атракціон...

У деяких будинках(точніше у багатьох) були дуже цікаві трохи страшнуваті інсталяції:)

З тієї серії експозиція присвячена інопланетянам та Зоні 51.

У Монтані суворі зими, тож зібрати цілу купу різноманітних снігоходів, думаю, було не дуже важко.

Ну і який же музей без антикварних автомобілей: поліцейська і пожежні машини, машини для перегонів і просто...

В деяких місцях було стільки всього що ми навіть не розуміли, що і де. Та і притомились до того моменту - заходиш у сарайчик, а там приблизно ось так:

Музей трохи припорошений пилом, багато експонатів упорядковані, як того захотів засновник, так що не знаєш чого очікувати, але саме це робить такі музеї набагато цікавішими та більш живими. Це вам не стерильний Метрополітен:)

Все якось просто, по домашньому і від цього ще цікавіше. Враховуючи, що це все ще був тільки перший день нашої подорожі, в який ми піднялись о 6 ранку, і перелетіли з пересадкою майже через усю країну та відвідали пару місць, передозування враженнями у нас почалось уже через півтори години, тож ми поїхали далі, були б зі свіжими силами - ще б там побродили. Дуже прикольне і незвичайне місце.