вівторок, 27 січня 2015 р.

Піца "Гімалаї", Ірена Карпа

Я з України завжди собі яку-небудь українську книжку привожу, паперову, справжню. Цікаво просто знати, що там у сучасній українській літературі відбувається.
Ірена Карпа досить відома постать і коли я побачила її прізвище на обкладинці книги “Піца "Гімалаї"”, то навіть не сумнівалась брати чи ні. Тим паче книга була з картинками і матюками:)

Головна героїня книжки - Редька, живе собі як живеться, заробляє трохи фрілансом, підробляючи то там, то тут. Багато їсть, матюкається і не проти випити.
Вона мріє про подорожі, але продовжує лежати на дивані. Не було б щастя, та нещастя допомогло. Редькина сестра влаштувала її розвозити піцу і одного разу, переплутавши коробки з піцею, Редька отримує квиток у нове життя - з пригодами, принцем і горами. Принц правда так собі.
Перша частина книги - цікава, друга, коли всі події це ще один день у горах і ще одна ночівля, вже так собі, ну а третя, остання частина, це вже просто якесь жування. І непереконлива, нецікава розв'язка. Ледве дочитала, чесно. Ще один великий мінус книги - мова. Буває і книжка ні про що, але все так гарно описано, що читаєш і насолоджуєшся, але тут такого не вийшло, навіть лайливі слова не додали нічого. Думала щось нове взнаю:)
Оцінка 3 з 10.