Соломон Нортап народився вільним у місті Саратога Спрінгс, штат Нью-Йорк. Він був гарним теслею та вправно грав на скрипці, тож досить непогано жив, мав жінку і трьох діточок. Одного разу, коли Соломон шукав роботи двоє працівників цирку запропонували йому поїхати з ними до Нью-Йорку і виступати там кілька днів. Соломон нічого не підозрюючи погодився, його жінка сама була в цей час на заробітках, тож впевнений що повернеться раніше за неї, Нортап поїхав з новими роботодавцями навіть нічого нікому не сказавши.
Потім його умовили поїхати у Вашингтон, де його продали в рабство. Коли він заявив, що він вільна людина, його жорстоко побили й сказали більше ніколи не згадувати навіть про Нью-Йорк, не те що про свободу. Соломона відправили до Луїзіани, де він провів на плантаціях дванадцять довгих років збираючи цукрову тростину та бавовну....
У книзі повно страшних історій, які не думаю, що є перебільшенням. Голод, хвороби, страшні покарання за найменшу провину. До тварин ставились краже ніж до рабів. Слухаючи книжку я часто згадувала наш візит на Плантацію Уітні, де нам розказували багато схожих історій. Це страшно настільки, що просто не вкладається в голові.
Деякі критики думають, що історія Соломона Нортапа вигадана. Випадків викрадення вільних афроамериканців і продажу їх в рабство було дуже багато, тож існує думка, що образ Соломона - це збірний образ таких людей, а роман, хоч і правдивий, але не документальний. Історики та інші дослідники ж стверджують, що описані в книзі події й історія Соломона справді трапились і цьому існує дуже багато документальних підтверджень.
Цікаво що роман видали у 19 сторіччі, а потім не публікували аж до 1968 року, коли нарешті було заборонено сегрегацію, але це вже зовсім інша, теж не дуже гарна історія.
Книгу рекомендую. Для профілактики расизму. Оцінювати не буду.
Немає коментарів:
Дописати коментар