Бредфорд - маленьке місто з цікавою історією. В ньому були винайдені й до цього дня виготовляються запальнички Zippo та ножі Case, а поблизу нього знаходиться нафтова свердловина, на якій вперше за історію людства було видобуто нафти на мільярд доларів. Найцікавіше, що з багатьох таких містечок багатії й нафтові барони тікали якомога далі, але Бредфорду пощастило. Чомусь бізнесмени, які заробили тут свої мільйони, залишались жити у ньому та вкладали в місто душу, силу і гроші. Докази цього можна побачити навіть зараз, майже сто років потому, прогулявшись центром міста і полюбувавшись його архітектурою.
Заснований Бредфорд був у 1823 році, завдяки нафті місто швидко зросло і стало дуже багатим наприкінці 19-го сторіччя. Піку розвитку воно досягло у 1930-х роках, коли у місті жило понад дев'ятнадцять тисяч жителів. Для порівняння, у 2010 тут залишилось лише 8770 мешканців. Саме з часів нафтового буму у Бредфорді залишилось багато архітектури у стилі арт-деко та забагато занадто великих для такого маленького містечка будівель.
У цій масивній будівні колись знаходився (а може знаходиться і зараз) масонський храм.
А це стара міська рада - одна з найгарніших будівель у місті, прикрашена тридцятиметровою вежею з годинником виготовленим компанією Seth Thomas - найстарішим виробником годинників в США.
А це нова міська рада, не знаю чи спеціально її зробили такою страшною, чи просто так вийшло. Стара і нова будівля знаходяться прямо напроти одне одної й викликають багато питань, зокрема як і хто взагалі поставив підпис під таким гидким проектом.
Будівля у якій зараз знаходиться магазин з квітами була побудована для банку, який зазнав банкрутства ще до того, як її добудували. Джорж Грехем (George Graham) якому належали перші побудовані у Бредфорді теплиці, скористався шансом, викупив будівлю й у 1927 році відкрив у ній квітковий магазин. Магазин все ще працює і все ще належить сім'ї Грехемів.
Найвища будівля в історичній частині міста - будівля Хукер-Фултон (Hooker-Fulton), була побудована для власника і менеджера готелів Фултона і страхового агента Хукера, щоб вони могли здавати там офіси та відкрити кінотеатр. Кінотеатр було відкрито у 1935 році й він теж ще й досі функціонує.
Найкрасивіший фасад у місті належить будівлі Бредбурн (Bradburn). Названа вона так на честь її власника, який відкрив у ній магазин зі шпалерами. Кажуть, інтер'єр будівлі був ще більш вишуканим ніж екстер'єр, але всередині ми не були.
Стара будівля пошти теж дуже гарна. Пошта в ній розміщувалась до 1982 року. Потім, мабуть, відділення перенесли в нову більш сучасну будівлю (згадуючи нову міську раду чомусь я за пошту не рада). Зараз у цьому будинку знаходяться офіси та туристичний центр.
На головній вулиці знаходиться ще багато гарних будинків - свідків днів коли місто процвітало, а по її тротуарам гуляли мільйонери та зірки. Зараз цього всього вже немає, та все ж таки місто виглядає дуже мило і сподіваюсь воно буде приваблювати туристів ще довгі роки.
Немає коментарів:
Дописати коментар