"Історія з кладовищем" дитяча книжка, але дитяча вона приблизно як мультфільми "Труп нареченої" чи "Страшний сон напередодні Різдва" Тіма Бертона. Наче дитяча історія, наче казочка, наче по змісту для дітей та підлітків, але дуже готично, похмуро і темно. Як вночі на кладовищі.
Асоціація бібліотек Америки дала на книгу наступну рецензію "смачна суміш вбивства, фентезі, гумору і людської жадібності" - не дуже часто зустрінеш такий опис книжки для діточок.
Хоча вперше ідея для цієї книги з'явилась ще у 1985 році, опублікована вона була аж у 2008. Як сказав Гейман, цю книжку можна було написати тільки тоді, коли ти вже досвідчений автор і батько. Надихнули автора на такий незвичний сюжет його маленький син, що катався на велосипеді по старому кладовищу біля церкви, та Річард Кіплінг з його "Книгою джунглів".
"Що буде якщо замість звірів, маленькому сироті нададуть притулок не звірі, а привиди?" - подумав Гейман і взявся за ручку.
Історія починається з вбивства. Чоловік Джек темної ночі вбиває всю сім'ю - маму, тата і доньку, але маленькому півторарічному хлопчику вдається вислизнути з будинку і заховатись на кладовищі, де його знаходять привиди. Спочатку вони не дуже хочуть втручатись, бо не знають як же вони зможуть захистити, виростити і виховати живу дитину, але за хлопчика просить привид його мами та сама Смерть.
Сімейство Оуенів стає батьками хлопчика якого назвали Ніхто. Ніхто Оуен, йому так навіть в паспорті потім написали. Також вихованням Ніхто займається вампір Сайлос та перевертень Міс Лупеску. Маючи таких опікунів важко не вляпуватись у якісь історії, а якщо на тебе ще і вбивця полює то взагалі неможливо.
Пригоди на кладовищі, таємниці, давні скарби, дружба з відьмою, перше кохання та виходи у світ живих описані дуже яскраво, місцями смішно, місцями сумно, але як завжди книжка захоплює та затягує у свій світ так, що важко вирватись. Всім любителям готики, фентезі й Геймана дуже рекомендую.
Оцінка 8 з 10
Немає коментарів:
Дописати коментар