Всю книгу я чекала, коли ж буде цікаво, чи страшно, чи взагалі як-небудь. Не дочекалась. Здавалось би, що в романі є все, що повинно зробити його захоплючим, цікавим і страшним - мертві гарні дівчата, привид, смертельно хворий хлопчик, який трохи може бачити потойбічний світ, парк атракціонів та жорстокий убивця. Але все це ніяк не ліпилось докупи. Наче автор не міг визначитись, що він пише - мелодраму, жахи чи детектив.
Кому-небудь невідомому я б ще пробачила таку книжку, але Кінгу... Чи то писав він її п'яний і лівою рукою, чи гроші були конче потрібні, а готового роману не було, але виглядає це все як аматорська поробка.
Почнемо з того, що невідомо про що роман. Спочатку автор дууже повільно розповідає історію нещасного кохання головного героя Девіна Джонса. Історію, яка ніяк не пов'язана з іншими подіями в книзі. Її можна було розказати в двох абзацах, але Кінг вирішив, що нам треба це знати. Історія банальна і нецікава.
Десь з середини роману ми нарешті наближаємось до привида і вбивства у парку атракціонів, у кімнаті жахів. Здавалось би ось воно - зараз почнеться. Не почалось. Привида ми так і не побачили, як і Девін, зате зустріли смертельно хворого дванадцятирічного Майка та його маму Енні. Майка повинно бути жаль, але чомусь не стало, занадто шаблонний персонаж, не прописаний і плаский. Як і всі другорядні герої книги. Всі схожі одне на одного.
Ще я забула додати, книга - це містичний детектив. Девін та його подруга Ерін, намагались розв'язати вбивство дівчини, привид якої живе у парку. Хто вбивця зрозуміло майже одразу. До останнього я сподівалась, що Кінг закрутить, чи додасть якоїсь містики, чи просто залишить це вбивство загадкою, як він зробив це у "Хлопець з Колорадо". Теж не вийшло. Детективна частина така ж непереконлива як і інші. Здавалось, що Кінг взагалі згадав, що пише детектив на останніх сторінках і швиденько все розклав по поличкам.
Висновок - читати не рекомендую. Оцінка - 3 з 10-ти.
Немає коментарів:
Дописати коментар