До водоспадів Сендстоун ми добирались довго. Спочатку приїхали у туристичний центр Сендстоун, але там нам сказали, що до водоспадів треба ще їхати і їхати. Насправді, вони не так і далеко, але через річку немає як перебратись.
Тож треба спочатку 10 миль їхати вздовж річки в одну сторону і потім стільки ж в другу. По дорозі нам зустрічались один чи два оглядові майданчики, але, чесно кажучи, краєвиди з них не вражають:)
Тим не менш, дорога до водоспаду дуже приємна і гарна, весь час їдеш вздовж річки, милуючись нею. Шлях проходить через невелике історичне місто Хінтон (Hinton). Як і багато інших міст у Західній Вірджинії, колись воно процвітало завдяки залізній дорозі. Зараз в ньому гарненько але порожньо. Історична частина міста досить симпатична, тож ми зупинились погуляти і випити кави (яку досить важко було знайти)
По дорозі ми ще пороздивлялись місцеві архітектурні форми. Дуже популярно в якості будинку використовувати житловий трейлер, поставивши його на каміння і під стаціонарний навіс. Спочатку ми думали, що це туристи, але придивившись уважно зрозуміли, що ні… таки так живуть люди. На фото покинутий двір:
Сендстоун - найбільший водоспад Нью-Рівер. Висота його всього 3 - 8 метрів, зате ширина майже 500. Розташований він у місці, де широка і спокійна річка перетворюється на бурхливу, глибоку гірську ріку.
Біля водоспаду є стежка, ми пройшлись тільки по короткій її частині, находились вже, та і часу було малувато у нас. Колись тут стояв великий млин, але зараз тільки парк, рибалки та діти, які радісно бовтаються у воді. Ми теж помочили ноги, водичка досить прохолодна, але "пахне" річкою.
Водоспад мені дуже сподобався, якось там було спокійно і добре. Люди в основному місцеві, судячи з номерів на машинах, річка дуже гарна, варто було дороги.
Немає коментарів:
Дописати коментар