Дивний Томас. Дін Кунц

Здається, я підсіла на нову серію, щойно додала до книжкового вішлісту шість книжок про Дивного Томаса. Дивний - це його ім'я, а Томас - прізвище. Познущались батьки над дитиною, так познущались

Кажуть як ти човна назвеш, так він і попливе. Так сталось і з Дивним Томасом. В нього трошки проблеми зі спілкуванням, він занадто простуватий, дуже боїться будь-якої вогнепальної зброї й бачить мертвих. Ну точніше привидів.
Мертві не розмовляють, тож іноді їх важко зрозуміти. Деякі з них шукають справедливості, деякі просто люблять цей світ настільки, що не хочуть перебиратись до іншого, але багато хто з них звертаються по допомогу до головного героя, тим сами втягуючи його у різноманітні, часто не дуже приємні та безпечні, історії.
Дивний Томас живе у невеликому пустельному містечку в Каліфорнії, тихому і спокійному. Одного спекотного дня Томас розуміє - скоро у їх тихому болоті щось трапиться, до того ж це щось буде страшним і кривавим. Що саме трапиться він не знає, але точно знає, що загине багато людей. У Дивного є лише доба, щоб не тільки знайти місце страшної події та її виконавців, а й зробити все можливе і неможливе щоб запобігти трагедії. У цьому йому допомагають його дівчина Стормі, найкращий друг Маленький Оззі, вага якого набагато перевищує сто кілограмів, шериф міста і навіть привид Елвіса Преслі (який вештається по місту без діла і додає абсурдності і без того дивній ситуації).
Я не можу сказати, що "Дивний Томас" - шедевральна книжка, але з усіх романів Кунца - точно найкраща і найцікавіша. Нетривіальні головні герої, неочікувані сюжетні повороти, трохи іронії і гумору, трохи мерзоти, трохи монстрів, та кілька покидьків - все що треба для книжки, яку читають щоб відпочити, а не нагрузитись ще більшими проблемами. Точно почитаю ще і другу книгу, але трохи пізніше, а потім як піде.

Оцінка 7 з 10.