Історичне село Ватерлоо(Waterloo Village) - це відреставроване місто-музей, що процвітало у дев'ятнадцятому сторіччі. Місто знаходилось на каналі Моріс (Morris Canal), який з'єднував міста Джерсі-Сіті(Jersey City) і Філлліпсбург(Phillipsburg, New Jersey) і слугував основною транспортною артерією для перевозу вугілля з Пенсильванії до портів і заводів навколо Нью-Йорку. Канал було побудовано у 1831 і він вважався інженерним дивом. Канал проходив через місцевість вкриту невисокими горами, що означає значні перепади висоти, тож щоб його побудувати довелось вирішити багато цікавих задач і розробити нові, унікальні технології.
Ватерлоо знаходилось прямо на середині каналу, навколо якого крутилось все життя міста. Тут був магазин, коваль, своя церква, млин і готель. В ті часи подорож з Філліпсбурга до Джерсі-Сіті займала від двох до п'яти днів, тож Ватерлоо було дуже зручним місцем для ночівлі.
Залізні дороги проходили майже паралельно каналу завжди, але вони довгий час не могли конкурувати з ним, вони просто не могли справитись з такою кількістю вантажу, та все змінилось після Війни за Незалежність. Технології не стояли на місці й залізна дорога почала розвиватись з небаченою до того силою, до того ж мала одну велику перевагу - не замерзала як канал взимку. В результаті перевезення вантажів каналами знижувалось, і поступово майже зійшло нанівець.
Економіка Ватерлоо була повністю залежна від каналу, тож коли з каналу зникли баржі і люди, вона теж занепала. В період з 1900 до 1924 року каналом рідко проходило не більше однієї баржі в рік, а в 1924 році його було офіційно закрито. На початку тридцятих років, під час Великої Депресії, майже всі жителі Ватерлоо покинули місто.
Ватерлоо могла спіткати доля сотень індустріальних містечок, що безслідно зникнули з мап та його врятували хобо(робітники-мігранти) й, як не дивно, залізна дорога, що його зруйнувала.
Як я вже казала, місцевість навкруги Ватерлоо гориста, і саме біля міста потяги, що прямували на Нью-Йорк їхали дуже повільно вибираючись на високий схил. Хобо скористались цим щоб зручно застрибувати і зістрибувати з потягів. Вони також розвідали що поблизу є містечко, в якому ніхто не живе, і, як і робітники каналу та мандрівники, стали ночувати в ньому дорогою до Нью-Йорку. Саме вони доглядали місто протягом 1930-1940-х років.
У шістдесяті роки Персі Ліч (Percy Leach) почав кампанію по збереженню Ватерлоо. Він і багато інших волонтерів розчистили і потихеньку відбудували селище, перетворивши його на парк. У 80-х роках Ліч в'язався у якісь авантюри з землею, які призвели до того, що його усунули від справ. Ватерлоо почало занепадати знову і закінчилось тим, що його закрили у 2006-му році. Продовжувала функціонувати лише методистська церква, бо вона є і була приватною власністю. Працює вона і в наші дні, як і 150 років тому.
У 2014 році Ватерлоо знову відкрили. Тепер там є музей каналу Морріса, якісь сучасні будівлі, проходять різноманітні фестивалі.
Влітку тут проходять фестивалі, а взимку ж це класичне місто привид, яким ми радо погуляли. Треба буде і влітку ще навідатись, різниця повинна бути разючою.
Немає коментарів:
Дописати коментар