Сент-Ендрюс, Нью-Брансвік, Канада (St. Andrews, Canada)

Сент-Ендрюс - невеличке туристичне містечко, з якого ми почали нашу подорож двома приморськими провінціями Канади: Нью-Брансвік і Нова Шотландія. Як можна зрозуміти з назв, ці провінції та міста засновувались та заселялись в основному вихідцями з Великої Британії. Розмовляють тут англійською, а архітектура та природа схожі на північний схід США. Сент-Ендрюс так взагалі дуже пов'язаний з Америкою - його заснували лоялісти, які залишились вірними британській короні й не захотіли визнавати незалежність США. Вони перебрались до Канади забравши з собою все що могли, навіть будинки. І це не жарт, деякі з історичних будинків були перевезені сюди на баржах з міста Кастайн, в якому ми були кілька років тому.

Заснували Сент-Ендрюс у 1783 році і назвали на честь однойменного міста у Шотландії. Місто добре збереглось, дуже багато будинків стоять на вуличках міста по пару сторіч. У дев'ятнадцятому сторіччі в Сент-Ендрюс масово почали переселятись ірландці. Їх було настільки багато, що у перепису населення 1851 року виявилось що більш ніж 50% населення міста народилися не в Північній Америці, а в Ірландії.

Приблизно тоді ж у місті побудували величезний готель Argyll, який перетворив Сент-Енрдюс в перше в Канаді курортне місто. Готель, на жаль, згорів, але на заміну йому побудували інший - Алгонквір Готель, який функціонує і досі.

В місті є кілька історичних будинків-музеїв, в які ми не ходили, тому що вони вже позачинялись, поки ми туди доїхали. Тож ми просто погуляли вуличками. 

Однією з найвизначніших пам'яток Сент-Ендрюса є блокгауз - фортифікаційна споруда, яка була побудована як частина військових укріплень під час війни 1812 року. Таких блокгаузів було побудовано дванадцять, але до наших днів дійшов лише цей. Слід зауважити, що його ніколи так і не використали за призначенням. Активних бойових дій у місті не було.

Обов'язковим атрибутом кожного прибережного міста є маяк. Маяк у Сент-Ендрюс є найстарішим маяком, що знаходиться на суші, у провінції Нью-Брансвік. Його часто називають маяком Пендлбері (Pendlebury), на честь сім'ї яка доглядала за ним протягом ста років.

У 1938 році маяк перестав виконувати свої прямі функції і в ньому розмістився яхт-клуб. Сурові шторми, холодні зими та час поступово руйнували маяк, і у 2010 він був майже зруйнований, та жителі міста дуже люблять свою історію, тож вони зібрались і відреставрували маяк. Кімнатку в якій знаходяться ліхтарі маяка, на жаль, довелось повністю замінити на репліку - реставрувати там уже не було що.

Гарним доповненням до маяка та історичних будівель є чудові стінописи, розкидані тут і там по місту. Ми побачили лише один з них, на ньому зображено Сент-Ендрюс як він виглядав у 1907 році. 

Сент-Ендрюс дуже сподобався, такий спокійний і гарний, як і більшість інших міст до яких ми завітали під час цієї подорожі.