Пут-ін-Бей: курортна перлина Огайо (Put-in-Bay, Ohio)

Якби мене привезли в Пут-ін-Бей з зав'язаними очима, я б ніколи не повірила б, що це місто розташоване в Огайо. Цей штат взагалі в мене не асоціюється з курортними містечками біля води, хоча й повинен, бо весь північний кордон Огайо - це озеро Ері, яке посідає дванадцяту сходинку у списку найбільших озер світу.

Пут-ін-Бей знаходиться на острові Саус Басс(South Bass Island) розмір якого дві з половиною милі на п'ять миль. Потрапити туди можна тільки на поромі, літаку, чи на човні, тож машин там не багато. Ми свою залишили на "великій землі". Хоч острівець і маленький, але пересуватись по ньому якось треба, і усім охочим пропонують на вибір оренду велосипедів чи машинок для гольфу. Ми були налаштовані на лінивий відпочинок, до того ж було жарко тож обрали машинку для гольфа. Це зразу налаштовує на курортний настрій і ми до цього ніколи не їздили на них, тож було цікаво, як на атракціонах кататись цілий день :) Велосипеди й машинки для гольфу також вирішують проблему з паркуванням і заторами на дорогах. Якби всі на машинах приїжджали на острів - там було б не пропхатись би.

На цьому маленькому острівці є дуже багато чого цікавого. Почнемо з імені, яким спочатку називалась тільки бухта біля міста. В ній часто ховались від шторму різноманітні судна і суденця, які плавали по озеру, вони казали що вони "запливуть у бухту" ("put-in-bay"). Згодом назва поширилась і на місто, яке виникло лише у 1830-х роках.

Першим його жителем з європейським корінням став Александр Евен(Alexander Ewen). Він тут свиней вирощував, його стадо налічувало понад 1000 свиней які вільно бігали островом. Інші ж джерела правда кажуть, що першим жителем був Філіп Вроман(Philip Vroman), який жив тут з 1843 року. Зараз постійних жителів на острові аж 138.

Центром міста й острова є величезний монумент, який взагалі не очікуєш тут побачити. Це - Меморіал на честь перемоги Перрі та вшанування міжнародного миру (Perry's Victory and International Peace Memorial). 

Про битву на озері Ері ми вже чули й знали, легендарний прапор з написом "Не здавайте корабель" ми бачили в Музеї Військово-морської академії США в Аннаполісі.

Битва відбулась у 1812 році під час війни з британцями й стала її переломним моментом. Британці зазнали нищівної поразки, що врешті решт призвело до перемоги США в війні. Пут-ін-Бей був базою флоту Перрі, його географічне положення дозволяло швидко дістатись до усіх стратегічних об'єктів на озері та успішно обороняти узбережжя. До речі, цікавий факт - у наші часи кордон США і Канади є найдовшим у світі кордоном який не обороняється, ну і взагалі найдовшим кордоном у світі.

На честь великої перемоги вирішено було побудувати великий монумент - наймасивнішу в світі доричну колону. Висота колони - 107 метрів(що робить її 13 метрів вищою за Статую Свободи). Її будівництво завершилось у 1915 році.

У підніжжі колони поховані шість офіцерів, що загинули під час битви. Варто зауважити що три з них Американські офіцери й три - Британські. Ми відвідали острів якраз на День Пам'яті тож там проходила церемонія вшанування загиблих у всіх війнах, та всім охочим роздавали квіти, щоб покласти їх на надгробок. 

Частиною монументу є оглядовий майданчик з якого можна помилуватись островами, озером і містом згори. Від мальовничих краєвидів просто перехоплює дух. Відвідують меморіал кожного року понад 200 000 людей.

Як тільки відгриміли битви, острів почав користуватись популярністю у туристів. З 1854 року на острові почався розвиватись бізнес, іспанський бізнесмен Джозеф де Рівера (Joseph de Rivera) купив острів Саус Басс і ще кілька навколишніх островів за 44 тисячі доларів та побудував лісопильню.

Також він поділив острови на ділянки та почав їх розпродавати всім охочим. Частину землі він продав лише за один долар місцевій організації що займалась освітою.

У 1850 на острові почали вирощувати виноград і робити вино, це, по-перше, принадило виноробів і збільшило кількість постійних жителів(їх стало біля 500), а по-друге, привабило ще більше туристів, які приїжджали сюди щоб хоч на день "втекти від усього". І я їх повністю розумію. На острові у 1892 навіть були побудували величезний курорт-готель, який був найбільшим в США на той час, та в 1919 цей готель згорів до тла.

Ми відвідали дві винарні, на одній з них просто попили вина, а на іншій ще й на тур сходили. Називається ця винарня Хейнеменс (Heineman's Winery) і відома вона в першу чергу тим, що знаходиться над печерою з гігантськими целестинами, і є найбільшою в світі жеодою. Всі стіни цієї печери вкриті кристалами довжиною 20-45 сантиметрів. Печера дуже маленька і тур в ній дуже короткий, але видовище неймовірне. 

Пут-ін-Бей дуже сподобався, природа, історія, виноробні господарства, музей, ресторани - все чого душа забажає. До того ж там якось дуже спокійно, попри кількість туристів, і є те саме відчуття, що "оце все", десь далеко :) Острів став великим сюрпризом і дуже сподобався - ніколи б не подумала, що в Огайо, існує таке місце.