вівторок, 27 лютого 2018 р.
Чайнатаун, Нью-Йорк
Кожного року у Китайському кварталі Нью-Йорку проводиться традиційний парад до Китайського нового року. Бій барабанів, конфеті, дракони та купа людей заповнюють вузенькі вулички, які виглядають як Шанхай(точніше Шанхай, яким уявляю його я). Цього року нарешті й ми вибрались подивитись на це яскраве та дуже голосне дійство.
неділя, 25 лютого 2018 р.
Мурали Есбері-Парку. Частина третя.
Коли ми вперше приїхали до невеликого прибережного міста Есбері-Парк, Нью-Джерсі воно було майже містом-привидом. Напівзруйноване казино, театр, що мав ось-ось розвалитись, порожня занедбана набережна. Така собі романтика декадансу. Минуло кілька років, і хоча на під'їздах до міста все ще страшнувато, набережна та квартали біля неї перетворились з дуже сумнівного райончику на цікавий мистецько-хіпстерський район. Якщо раніше там і влітку можна було спокійно знайти парковку, то зараз і посеред зими було не так щоб багато вільних місць. Слід правда зазначити, що був дуже гарний теплий день.
пʼятниця, 23 лютого 2018 р.
Витончене мистецтво класти на все. Марк Менсон. (The Subtle Art of Not Giving a F*ck. Mark Manson)
"Витончене мистецтво класти на все" - книжка яка мені дуже сподобалась і трохи розчарувала. Її треба однозначно прочитати хоча б для того, щоб зрозуміти що про серйозні речі можна говорити такою мовою, з матюками, сарказмом, іронією. Чесно і без посипання гіркої правди цукром.
вівторок, 20 лютого 2018 р.
Бредфорд, Пенсильванія (Bradford, Pennsylvania)
Бредфорд - маленьке місто з цікавою історією. В ньому були винайдені й до цього дня виготовляються запальнички Zippo та ножі Case, а поблизу нього знаходиться нафтова свердловина, на якій вперше за історію людства було видобуто нафти на мільярд доларів. Найцікавіше, що з багатьох таких містечок багатії й нафтові барони тікали якомога далі, але Бредфорду пощастило. Чомусь бізнесмени, які заробили тут свої мільйони, залишались жити у ньому та вкладали в місто душу, силу і гроші. Докази цього можна побачити навіть зараз, майже сто років потому, прогулявшись центром міста і полюбувавшись його архітектурою.
четвер, 15 лютого 2018 р.
Біг Мак. Сергій Жадан
"Біг Мак" - збірка оповідань Сергія Жадана, з якої я почала знайомство з його прозою. До цього я читала його вірші й вони мені завжди подобались. Також я чула багато позитивних відгуків про його романи та оповідання. Що ж, "Біг Мак" мені не пішов. Взагалі.
неділя, 11 лютого 2018 р.
Берлінгтон, Вермонт
Берлінгтон - найбільше місто штату Вермонт. Попри цей статус в ньому постійно проживає лише 42 тисячі жителів. Розташоване воно біля озера Шамплейн(Champlain), тож є популярним місцем для відпочинку. До того ж у Берлінгтоні знаходиться Університет Вермонту (University of Vermont), найбільший у штаті аеропорт, найбільший госпіталь Вермонту і Шамплейн Коледж, тож там завжди дуже людно в порівнянні з усією іншою територією штату.
середа, 7 лютого 2018 р.
Набережні Нью-Джерсі: Атлантік-Сіті, Вайлдвуд та Океан-Сіті
Сто сорок одна миля океанського узбережжя Нью-Джерсі є візитною карткою цього штату, так само як і дерев'яні набережні у багатьох курортних містечках. Таких набережних у Нью-Джерсі чи не найбільше в Америці, а набережна в Атлантік-Сіті була взагалі першою в країні. Її відкрили ще у 1870 році.
субота, 3 лютого 2018 р.
Пенсильванський Музей Заготівлі Лісу (Pennsylvania Lumber Museum, Ulysses, PA)
Ще одним музеєм в нашій колекції дивних музеїв став Пенсильванський Музей Заготівлі Лісу. На нього ми натрапили випадково. Їхали собі лісом, побачили вказівники й вирішили, що нічого не втратимо якщо заскочимо, хоч до його закриття залишалась лише година. Відразу зауважу - години було мало, музей досить великий і цікавий, тож довелось в прямому сенсі цього слова бігати. До того ж було дуже чомусь холодно, а частина музею знаходиться просто неба, то хоч і були ми замотані по вуха, все одно змерзли, тож бігали ми ще і від холоду :)
пʼятниця, 2 лютого 2018 р.
Дванадцять років рабства. Соломон Нортап
"Дванадцять років рабства" - книга мемуарів Соломона Нортапа(Solomon Northup) під редакцією Девіда Вілсона(David Wilson). Це книга якій дуже важко дати оцінку. Якщо судити про неї чисто з літературної точки зору то вона мені, мабуть, не дуже сподобалась, проста мова, ніяких гострих сюжетних поворотів, цілі розділи присвячені вирощуванню цукрової тростини та бавовни. З іншого боку саме ці описи й цікаві, бо в них розказано про побут, про те як жилось рабам та плантаторам, про те як проходили їх дні та роки. Також ця простота опису вражає тим в яких нелюдських умовах жили раби та настільки жахливою є сама концепція рабства.
Підписатися на:
Дописи (Atom)