Як завжди книга повна сарказму, чорнуватого гумору, багатозначних пауз, історій від яких не можна відірватись, та скандинавських богів. Та на цей раз книга це не оригінальні твори, а авторський переказ скандинавських міфів. Гейман додав діалоги, описи, але намагався якомога точніше відтворити сюжети скандинавської міфології, яку він так полюбляє. Одін, Тор, Локі, Фрея та інші персонажі, що зустрічались раніше у творах Геймана, тут відкриваються на повну силу, і ми знайомимось з оригіналами історій про них та їх повними біографіями.
До книги увійшли шістнадцять міфів, які описують похмурий північний світ від самого його початку, від народження могутніх богів, до Раґнароку - останньої битви між добром і злом, яка закінчиться їх погибеллю і кінцем усього що існує. Цікаво те, що боги знають про цей нерадісний фінал, знають коли все це станеться, хто і як загине, але нічого з цим поробити не можуть. Також слід зауважити, що всі боги рідкісні поганці й симпатії не викликають, ну окрім Локі. Локі хоч не удає, що він порядний, інші ж наче хороші, але якщо подумати, то не дуже. Весь час тих бідних гігантів, то вбивають, то калічать, то майно відбирають. Взагалі міфи дуже криваві, жорстокі й нерадісні, це вам не міфи сонячної Греції про кохання, вино і подвиги, це міфи людейб які півжиття проводили у темряві й холоді. Навіть рай у них дуже похмуре місце, куди можна потрапити лише загинувши у бою, а основною розвагою у ньому є криваві битви кожного дня.
Хоч твори й не пов'язані одне з одним я б все ж таки рекомендувала читати їх у порядку наведеному у книзі, так будуть зрозумілішими стосунки між богами, та деякі події. Книга мені дуже сподобалась, але мені цікавіше читати геймановське вільне трактування міфології і казок, занурюватись у його вигадані світи, та читати вигадані історії про богів, ніж переказ давніх міфів. Оцінка 7 з 10.
Немає коментарів:
Дописати коментар