Кожен раз, коли ми вирушаємо у подорож і плануємо відвідати місто-привид чи національний парк, нам в голову приходить розумна думка, що треба взяти в оренду джип, а не маленький седан. Але кожного - кожнісінького разу ми думаємо, що цього разу ніяких грунтівок, лісових доріг чи повного бездоріжжя у плані подорожі немає, про всі дороги ми почитали, що там можна звичайною машиною проїхати, тож джип брати не будемо. Не варто й зазначати, що кожного разу ми таки потрапляємо на якусь дорогу, на яку будь-хто, хто має здоровий глузд поїде тільки у позашляховику. Коли ми дуже хочемо щось побачити то нас нічим не зупинити, ані погодою, ані бездоріжжям, тож ми їдемо цими жахливими дорогами, матюкаючись та розказуючи одне одному, що от наступного разу точно джип візьмемо. Монтана у цьому сенсі не стала виключенням.
