Монтічелло - маєток Томаса Джефферсона, третього президента США

Монтічелло — плантація, яка належала третьому президенту США, Томасу Джефферсону. Томас Джефферсон, один з батьків-засновників країни, автор Декларації Незалежності, засновник університету Вірджинії — людина в американській історії дуже вагома і повна суперечностей.

Як виглядає Монтічелло, відомо кожному хто хоч раз тримав в руках п'яти центову монету — на її зворотньому боку зображено цей будинок. За часів Джефферсона плантація була площею 20 гектарів. На ній вирощували тютюн, пшеницю, та інші овочі. Звісно, оброблялось це все руками рабів, репліки будиночків яких можна побачити під час туру маєтком. Виглядають вони зовсім не так шикарно, як будинок власника плантації. Саме Джефферсон написав у Декларації про Незалежність "всіх людей було створено рівними" і, пізніше, називав рабство аморальним. Це не завадило йому мати рабів. Навіть свою коханку Семмі Хемінгс та шість спільних дітей він тримав у рабстві і так і не звільнив. Так що отак.

Монтічелло, це не тільки будинок, а великий музейний комплекс, розташований на просторій території. Тут і сад, і парк зі стежками, і маєток, і театр, і музей... Комплекс розділений на дві частини — сучасну, де знаходиться музей, кінотеатр, магазини з сувенірами та кафе, та історичну, з маєтком, садом, та поселенням рабів.

Тур починається у нижній частині, звідки на автобусі всіх організовано везуть до "верхньої" частини. Будинок розташований на невеличкій горі, висотою всього 260 метрів. Власне "Монтічелло" в перекладі з італійською і значить "маленький горб".

Нагорі усіх розбивають на групи і проводять тур будинком. Всередині на жаль не можна фотографувати, але будинок гарний, затишний, в ньому багато цікавинок, які винайшов, або підгледів десь Джефферсон. Зокрема ліжко у стіні, з однієї сторони якого кабінет, а з іншої — спальня. Дуже зручно, особливо для трудоголіків. Джефферсон, до речі, сам розробив дизайн маєтку, надихнувшись роботами архітектора Андреа Палладіо.
Найцікавіша частина будинку, яку правда не показують під час туру, це кімната з куполом. Кімната ця дуже гарна, але навіть за часів Джефферсона використовувалась дуже рідко, в ній жарко влітку і холодно взимку, потрапити до неї можна лише піднявшись вузькими крутими сходами.

Влітку в будинку взагалі жарко, температура може досягати 38 °C, тож Джефферсон доклав багато зусиль на дослідження технологій контролю температури в приміщеннях. Великі вікна на одному рівні, просторий центральний хол і восьмикутний купол дозволяють повітрю вільно рухатись у будинку й охолоджувати його. Коли Монтічелло перетворили на музей тут встановили сучасну систему кондиціонування, інакше влітку там не можна було б знаходитись.

Під кінець життя Джефферсон був весь у боргах, тож Монтічелло почало занепадати. Після його смерті Марта Джефферсон Рандольф, донька Джефферсона продала маєток Джеймсу Тернеру Берклі(James Turner Barclay), місцевому фармацевту. Берклі у свою чергу продав його Юраю Леві(Uriah P. Levy), адміралу Військового Флоту США. Леві був великим фанатом Джефферсона, тож він відновив будинок і зберіг його для майбутніх поколінь. Справу Леві продовжив його племінник, загалом Монтічелло належало сім'ї Леві приблизно сто років.
У 1923 році Фонд Томаса Джефферсона викупив будинок і частину земель навкруги, вклав ще грошей у реставрацію і перетворив маєток на музей.

Тур проходить дуже швидко і він цікавий. Після туру можна бродити навкруги будинку скільки хочеш і піти на додаткові тури, послухати про рабство і сади. Ми не ходили, бо не було часу, до того ж вони проводяться надворі, а було дуже-дуже жарко. Єдина додаткова виставка, яку ми відвідали була виставка, на якій розказали історію Семмі Хемнінгс.
Потім ми ще самі пройшлись і подивились на квіточки та інші рослини навкруги будинку та репліки будинків в яких жили раби.
Могили американських президентів не відрізняються якимось особливим пафосом, часто вони поховані на території їх маєтків, чи навіть на звичайному провінційному кладовищі. Джефферсон теж похований на території Монтічелло і єдине що вирізняє його поховання від інших — трохи більший монумент.

Після всього ми ще заскочили до музею, подивились і почитали ще більше про маєток, та про Джефферсона. Цікава він таки був персона. Дуже неоднозначна. Монтічелло нам дуже сподобалось, не дарма так далеко їхали.