Радіоастрономічна обсерваторія "Дуже великий массив"(Very Large Array). Нью-Мексико

Нью-Мексико дуже дивний штат, не схожий на жодний зі штатів, в яких ми побували до цього. Інша архітектура, їжа, культурні та архітекурні пам'ятки. Нью-Мексико не переставав нас дивувати протягом усієї відпустки. То пейзажами, які ми зовсім не очікували там побачити, то технологіями, то погодними умовами.

Перше ж місце яке ми відвідали під час нашого візиту вражає. Між двома гірськими кряжами, у широкій долині, далеко від заселених місць, на висоті 2124 метри над рівнем моря, розкидані гігантські телескопи. Це — астрономічна радіо обсерваторія, з дивною назвою "Дуже великий масив". Вона складається з двадцяти семи двадцятип'ятиметрових радіотелескопів, обладнання, інструментів та обчислювального центру.

Всі телескопи з'єднує залізнична колія у формі літери Y. Довжина кожного відгалуження залізниці — двадцять один кілометр. Кожен телескоп розташований на платформі, яка дозволяє їх переміщувати. Завдяки цьому відстань між телескопами та їх розташування може бути сконфігуроване для того чи іншого дослідження. 

Астрономи з усього світу використовують дані отримані за допомогою Дуже великого масиву для дослідження чорних дір, руху газу у Чумацькому шляху, супер нові зірки, та багатьох інших космічних явищ. 

Кожен телескоп теж не маленький, діаметр його тарілки - 25 метрів, вага - 209 тон.

Усі технології швидко застарівають, особливо у наш час. Тому і самі антени, і комп'ютерне обладнання для управління обсерваторією й обробки даних треба регулярно оновлювати. Остання реконструкція завершилась у 2011 році, коли електроніку яка працювала ще з 1970-х років замінили на сучасну. Тоді ж Дуже Великий Масив офіційно перейменували на Дуже Великий Масив імені Карла Янського (Karl G. Jansky Very Large Array). Назвали його так на честь американського фізика і радіоінженера, що відкрив космічне радіовипромінювання.

У вересні 2017 року на базі Дуже Великого Масиву почалось велике дослідження VLA Sky Survey (VLASS), в його рамках планується зробити три повних сканування 80% неба, що можна побачити з Землі. Астрономи усього світу з нетерпінням чекають на результати цього дослідження, кажуть що за його допомогою можна буде побачити 10 мільйонів небесних тіл, що в чотири рази більше об'єктів ніж відомо на сьогодні.

Цікаво, що обсерваторією можна спокійно бродити, ніхто за тобою не ходить і не перевіряє нічого. Просять звісно вимкнути телефони, щоб не створювати додатковий радіошум, та не сходити з маршруту, але ніхто за цим особливо не слідкує. Там взагалі було якось безлюдно. Крім нас лише кілька людей.

Ми вже були в одній обсерваторії — Грін-бенк, що в Західній Вірджинії, так там нас возили на автобусі і до телескопа не підпустили ближче ніж на кілометр. Тут же можна ледь не руками доторкнутись, настільки антени близько були. Можливо в Західній Вірджинії більш секретний і чутливий телескоп, не знаю.

Взагалі нам дуже сподобалось. Дуже дивне поєднання відчуття відірваності від цивілізації і водночас присутності у місці де робляться наукові відкриття і присутні передові технології. Відчуваєш себе у кіно про інопланетян та неземні цивілізації. На жаль, було дууже вітряно і на горизонті чорніли підозрілі хмари, тож ми не особливо там довго ходили, та все одно встигли подивитись.