Незрозуміло чому, але в Долині Гудзона, якась незвичайна концентрація мистецьких об'єктів. Можливо хіпі, що залишились після Вудстоку, осіли тут і стали активно творити. Ми вже були у дуже цікавому і незвичайному місці Opus 40, в мистецькій галереї Dia:Beacon, що знаходяться неподалік, і нещодавно відвідали ще один музей просто неба Storm King Art Center.
На двухстах гектарах розмістились десятки скульптур, які вражають не лише польотом фантазії і майстерністю авторів, а і розмірами. Заснований був центр у 1960-му році і спочатку займав набагато меншу площу. В 1967 році музей придбав тринадцять робіт скульптора Девіда Сміта (David Smith), які стали поштовхом до збору і збереження робіт сучасних митців. Саме ці скульптури стали першими скульптурами, які розмістили надворі.
Звичайно влітку у музеї, мабуть, красивіше, але взимку теж нічого, і людей менше. По території їздить автобус, що катає охочих, відстані між скульптурами відчутні, та ми, як завжди, вирішили ходити пішки, так цікавіше.
Скільки в музеї точно скульптур я не знаю, але дуже багато. Хоч ми побачили і не всі з них, та все одно задля одного посту буде забагато, тому зупинюсь лише на тих, що найбільше сподобались.
Номер один у списку скульптур, що дуже вразили - "Триногий Будда" створений скульптором Занг Хуан. (Zhang Huan. Three Legged Budda). Виготовлений зі сталі і міді Будда висотою понад вісім метрів і вагою біля дванадцяти тонн, завмер у дуже незручній позі, наступивши сам собі на голову. Голова Будди - це автопортрет художника.
Наступна скульптура називається Люба, автор Урсула вон Райдінгвард(Luba.Ursula von Rydingsvard). Скульптура виготовлена з кедрових брусів, бронзи й графіту. Скульптор складає бруси разом, склеює їх і потім використовує циркулярну пилку, щоб надати їм тієї чи іншої форми. Це їй дозволяє виразити себе, як інші митці виражають себе малюючи, чи ліплячи.
"Підвішений", робота Менаше Кадішмана(Suspended. Menashe Kadishman), ізраїльського скульптора, виглядає дуже просто, але щось у ній є дуже заворожливе. Здається автор зміг порушити закони фізики і домовитись з гравітацією. Гігантський металевий прямокутник не повинен так невимушено висіти, не бути таким тендітним. Всім, хто цікавиться сучасною скульптурою раджу пошукати його інші роботи у цьому стилі - вони неймовірні.
Еліс Ейкок, "Складена втричі маніфестація ІІ" (Alice Aycock. Three-Fold Manifestation II) - фантастична і дуже складна конструкція, яка за формою нагадує амфітеатр повинна нагадувати про астрологію, археологію і науку. Вона зображає вир подій і світу, через який проходять люди..
Скульптура Чарльза Гінневера "Файетт": Для Чарльза і Медгар Еверс (Fayette: For Charles and Medgar Evers. Charles Ginnever) цікава тим, що вона виглядає по різному з різних кутів зору. Вона названа так на честь двох братів, що були лідерами боротьби за громадські права. Медгара було вбито в 1963-му, Чарльз же продовжив свою роботу і був обраний мером міста Файетт у 1971-му році. Гінневер створив цю скульптуру у цьому ж році.
Скульптура Александра Лібермана "Іліада" (Alexander Liberman. Iliad) виділяється навіть на фоні інших скульптур, по-перше, розміром, по-друге, кольором.
Взагалі робота Лінди Бергіс "Північ, Південь, Захід, Схід" (Lynda Benglis. North South East West) є фонтаном, але звісно, що взимку він не працює. Бронзові форми схожі на якихось монстрів, були створені за допомогою поліуретанової піни, яку скульптор заливала в великий казан і формувала з неї майбутню скульптуру. Якась страшнувата робота, як на мене.
Робота Арналдо Помодоро "Група П'єтраруббія"(Arnaldo Pomodoro. The Pietrarubbia Group: il fondamento, l’uso, il rapporto), одна з небагатьох скульптур у парку, до якої можна доторкатись. Ми думаємо, що ці великі панелі повинні рухатись, але, мабуть, погода зробила своє діло і тепер здвинути їх з місця неможливо. За задумом автора, скульптура повинна зберегти пам'ять про малесеньке містечко в Італії П'єтраруббія, біля якого народився скульптор.
Роботи Джонні Свінга "Крісло-Метелик" і "Диван п'ятицентовик" в першу чергу цікаві матеріалом з якого вони виготовлені. Скульптор витратив 200 годин і 6400 п'ятицентових монет, щоб виготовити цей диван, на якому можна посидіти очікуючи автобуса, що курсує музеєм.
Крісло виготовлене з 1500 п'ятдесятицентових монет. Автору було дуже важливо, щоб крісло було зручним, тож він провів ціле дослідження, обираючи найзручніший дизайн.
Я показала малесеньку частину скульптур, що можна побачити в парку, вони всі дуже незвичайні, великі і варті хоча б пари слів, та це буде нескінченний пост, тож буду закінчувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар